Михайло Федоров: Відставка, атаки «Трухи» та майбутнє мобілізації

Питання щодо власника Telegram-каналу «Труха» постало після того, як Федоров перестав бути міністром оборони. За його словами, одразу після зміни власника канал почав активно пов'язувати його ім'я з інцидентами за участі ТЦК, що, на думку екс-міністра, є частиною кампанії з дискредитації. Аналіз повідомлень каналу показав, що критика на адресу Федорова та його команди розпочалася задовго до офіційної відставки, зокрема, ще 5 червня з'явилися звинувачення у корупції під час закупівель дронів.

Системна дискредитація та реакція бізнесу

З кінця липня Telegram-канал «Труха» почав активно цитувати відомих осіб, таких як нардеп Гончаренко та політолог Олег Пастернак, критикуючи Федорова за провалену реформу мобілізації. Також канал поширював думки журналістки Наталії Мосийчук та звинувачував «Українську правду» у просуванні майбутнього політичного проєкту Федорова. Паралельно канал критикував і Сергія Стерненка, звинувачуючи його у збагаченні на війні та донатах, а також ухиленні від мобілізації. Ці публікації зібрали мільйони переглядів, що спонукало Стерненка назвати «Труху» «антиукраїнською помийкою».

Слова Стерненка мали значний вплив на бізнес. Мережа супермаркетів АТБ, магазини техніки «Цитрус» та «Ябко» розірвали рекламні контракти з «Трухою» через репутаційні ризики. Компанії заявили, що враховують контекст появи бренду та цінності бренду, а також оцінюють репутаційні ризики. Вартість одного рекламного допису в головному каналі «Трухи» становить 82,000 грн, тоді як на регіональних ресурсах ціни варіюються від 650 грн до 16,000 грн.

Зміна власника «Трухи» відбулася приблизно в червні, за даними «Української правди». За інформацією Forbes, номінальним покупцем міг стати харківський криптопідприємець Микола Удянський за суму від 15 до 25 мільйонів доларів. Існують припущення, що за цією покупкою може стояти керівник президентської фракції Давид Арахамія, хоча він це заперечує, і прямих доказів його причетності немає.

Забезпечення України ракетами та українська балістична зброя

Під час стріму з Федоровим обговорили поточну ситуацію із ракетами для систем протиповітряної оборони. За словами екс-міністра, темпи виробництва російських ракет надзвичайно високі, тому навіть США не встигають забезпечувати власні потреби та потреби України. Одним із небагатьох джерел поповнення є склади європейських країн. Федоров розповів, як на першому «Рамштайні» він разом із генеральним секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом складав списки наявних ракет у кожній країні та звертався до міністрів оборони з проханням надати Україні необхідні ракети.

На тому ж «Рамштайні» Україна та Німеччина підписали контракт на сотні ракет, здатних працювати проти балістичних цілей. Проте, перші поставки очікуються не раніше 2027 року, оскільки це нове виробництво. Крім того, за рахунок кредиту від ЄС планується закупівля ще однієї партії ракет. Федоров також підтвердив, що в день його звільнення, 14 липня, відбувся успішний тестовий запуск української балістичної ракети, розробка якої тривала близько 10 років.

Ефективним способом протидії російським балістичним ударам Федоров назвав удар по пускових установках противника, а не лише спроби збивати ракети в польоті. «Якщо противник знатиме, що за кілька хвилин після пуску по його розрахунку прилетить у відповідь, це змінить його поведінку», – пояснив він.

Реформа мобілізації та комунікаційні помилки

У своєму інтерв'ю Федоров детально розповів про план реформи мобілізаційної системи, підготовлений його командою. Ключова ідея полягала в усуненні причин, через які люди бояться йти служити. Реформа мала два етапи. Перший, частково запущений, включав короткі контракти, чіткі терміни служби, визначений рівень оплати, залучення іноземців та спрощену процедуру повернення тих, хто самовільно залишив частину. Федоров наголосив, що саме самовільне залишення частини (СЗЧ), кількість якого перевищує 200 000 людей, є коренем проблеми, що руйнує логіку мобілізації.

Другий етап мав змінити підхід до розшуку та призову. Замість пошуку близько 2 мільйонів людей, держава мала створити умови для обмеженої кількості тих, хто підпадає під мобілізацію, включаючи навчання та вибір підрозділу. Решта мали продовжувати працювати на економіку. Федоров визнав помилку у комунікації під час реалізації першого етапу реформи, вважаючи, що варто було спершу опублікувати план та обговорити його з експертами, а не одразу впроваджувати зміни.

Співпраця з Ілоном Маском та технологічні розробки

Федоров підтвердив, що продовжує особисте спілкування з Ілоном Маском, зокрема, щодо можливості використання Starlink для ураження цілей на території Росії, включаючи стартові майданчики балістичних ракет. Він нагадав, що попередні переговори з Маском допомогли обмежити доступ росіян до Starlink на території України, що було критично важливо через використання супутникового зв'язку на «шахедах».

Згадуючи свою відставку, Федоров зазначив, що дізнався про звільнення лише за півгодини до засідання фракції, а причиною вважає «перезавантаження» уряду. Він також відзначив наростання тиску з боку правоохоронних органів з квітня, пов'язаного з перебудовою закупівель та тендерів у Міноборони. Щодо конфлікту з Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, Федоров описав його як світоглядний, а не особистий, стосовно темпу ухвалення рішень та свободи для молодих командирів.

У сфері технологій Федоров розповів про програму ударних дронів середньої дальності («кримстрайки»), масові закупівлі яких стартували в лютому. До червня кількість верифікованих уражених цілей на дистанції 40-60 км зросла до близько 10 000 на місяць. Також було оголошено закупівлю 150 000 дронів для розвитку власного виробництва та запущено операцію «логістичний локдаун» для самостійної закупівлі дронів підрозділами. Крім того, розробляється стратегія захисту прифронтових регіонів від дронів з штучним інтелектом.