Українцям за кордоном: нові правила військового обліку та консульських послуг

Особи, які вже мають статус тимчасового захисту на момент опублікування постанови, зберігають його без змін, незалежно від законності перетину кордону. Тим часом, новоприбулі, які перетнули кордон не через пункти пропуску, не зможуть отримати захист за 24-м параграфом. Однак, існує можливість отримати статус біженця за Женевською конвенцією, якщо відповідати відповідним критеріям, хоча це може бути складним процесом. Важливо зазначити, що сам факт війни в Україні та вимушений виїзд не є достатньою підставою для отримання статусу біженця; необхідним є доведення, наприклад, факту політичного переслідування.

Зміни у військовому обліку та отримання документів

Новоприбулі, які законно перетнули кордон, стикаються з невизначеністю щодо того, що саме входитиме в поняття «виконання військових обов'язків». Припускається, що ключовим буде не сам факт проходження служби, а наявність порушень. Враховуючи паралельну перевірку законності виїзду, для отримання захисту, ймовірно, знадобиться мати «Резерв+» з відстрочкою або бронею, і без порушень. Гарантовано отримають захист особи, виключені з військового обліку, люди з інвалідністю, ті, хто має відстрочку від мобілізації, а також особи з чинною відстрочкою за 23-ю статтею.

Наразі немає прецедентів відмов новоприбулим, тому аналіз ситуації можливий лише з появою перших випадків. Існує думка, що тимчасова бронь може не гарантувати отримання статусу захисту. Також залишається відкритим питання, що станеться, якщо після отримання статусу захисту в «Резерв+» з'явиться порушення. Ймовірно, це не матиме наслідків, оскільки на момент надання статусу всі документи були в порядку. Розглядаються два основних підходи: виключення з обліку або наявність «Резерву+» без порушень чи з чинною відстрочкою.

Незаконне перетинання кордону не веде до автоматичного повернення в Україну; кожен випадок індивідуальний і залежить від двосторонніх угод та місця затримання. Однак, прецеденти повернення існують, особливо в прикордонних зонах. У соціальних мережах з'являлася інформація про вилучення паспортів у українців, які незаконно перетнули кордон, що, однак, поки не призвело до повернення в Україну.

Постанова №981 також впроваджує механізм контролю за громадянами за кордоном. Державна податкова служба протягом 90 днів передасть Міністерству оборони відомості про громадян віком від 18 до 60 років з реєстру платників податків. Це дозволить швидко отримувати інформацію про громадян, яка раніше вимагала звернень до різних реєстрів. Одним із реальних плюсів постанови є автоматична постановка на військовий облік за кордоном. Це полегшить громадянам, які перебувають за межами України, можливість стати на облік без необхідності особистого відвідування України, що раніше було перешкодою для отримання консульських послуг, зокрема, оформлення паспортів.

Консули відтепер матимуть можливість перевіряти дійсність військово-облікових документів через інформаційну систему «e-Consul», яка взаємодіє з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Неузгодженість даних або відсутність актуальної інформації може призвести до відмови в наданні послуг та запитань до заявника. Метою об'єднання баз даних є уникнення прогалин у військовому обліку та ідентифікація громадян. У цьому контексті військово-обліковий документ набуває значної ваги, перевищуючи за важливістю паспорт.

Цифровізація процесів, зокрема, через об'єднання реєстрів та формування електронних військово-облікових документів, є головним завданням. Попри це, можливість крадіжки даних з єдиної бази викликає занепокоєння, особливо з огляду на минулі інциденти з безпекою додатку «Дія». Повна автоматизація процесів, пов'язаних з притягненням до адміністративної відповідальності, поки що неможлива без змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.