Початковим етапом операції стало планомірне стискання логістики в Азовському басейні, що фактично заблокувало цивільне судноплавство. Застосування українських морських та повітряних дронів призвело до значного зростання вартості фрахту та страхових премій для заходів у Азовську акваторію. Це змусило російських аграріїв та трейдерів шукати альтернативні шляхи експорту, переорієнтовуючись на глибоководні термінали Чорного моря, зокрема Новоросійськ та Тамань.
Переорієнтація експорту та її наслідки
Вже у липні частка Новоросійська та Тамані у загальному відвантаженні російського зерна зросла до 63%, а в серпні відвантаження з приазовських портів обвалилося на 22% порівняно з минулим роком. При цьому дисконт на російську пшеницю сягнув рекордних 38 доларів за тонну. Російські аграрії, перекинувши основну масу зернового трафіку до Чорного моря, потрапили у пастку, оскільки українські сили завдали удару по портовій інфраструктурі Тамані. Цей удар вивів з ладу ключові елементи перевалювальних комплексів, що призвело до зупинки завантаження суховантажів через загрозу повітряних атак.
В умовах, коли зерновий потік необхідно було терміново кудись дівати, логістичний рукав стиснувся до мінімальних розмірів. Росіяни почали перенаправляти залишки експортних потоків до Новоросійська та частково до Туапсе. Частка цих портів у загальному експорті зерна зросла до астрономічних 91%, з яких 78% припадало на Новоросійськ. Така концентрація експорту в одному географічному місці створила ідеальну мішень для українських сил.
Удар по Новоросійську та колапс експорту
12 серпня по Новоросійську було завдано потужного прицільного удару, який паралізував майже чотири п'ятих усього зернового експортного потенціалу Росії. Це призвело до логістичного колапсу, блокування елеваторів та зерносховищ, а також утворення гігантських заторів з тисяч залізничних вагонів та вантажівок. Збіжжя почало псуватися просто в зерновозах, а вартість фрахту та безпекових премій для заходів у Новоросійську бухту злетіла до небес. Частина міжнародних операторів відмовилася відправляти свої судна у цю акваторію.
Спроби перекинути мільйони тонн зерна на північні та балтійські порти виявилися провальними через паралізовану залізницю, яка була завантажена військовими перевезеннями. У результаті Росія зазнала колосальних збитків, зриву міжнародних контрактів та загальної дезорганізації аграрного експорту. До того ж, 'дружні' країни, як-от Індія, Китай та Єгипет, користуючись ситуацією, почали вимагати від Росії значні знижки, поглиблюючи її економічні втрати.
- Причини логістичного колапсу: Сконцентрованість експорту в одному регіоні (Новоросійськ) після ударів по Азову та Тамані.
- Наслідки для Росії: Збитки, зрив контрактів, дезорганізація аграрного експорту, тиск з боку 'дружніх' країн.
- Ситуація на ринку: Падіння цін на зерно, невизначеність щодо майбутніх посівів через низьку прибутковість.
«Вийшли з ладу ключові елементи перевалювальних комплексів, а оператори суховантажів заявили про повне зупинення завантаження через загрозу повітряних прильотів. Ефект від цього удару був схожий на детонацію БК в бункері.»
Згідно з розрахунками, навіть за ідеального сценарію, коли обмеження будуть зняті, Росія може не встигнути вивезти весь урожай до наступного сезону. Це пов'язано з обмеженим експортним потенціалом, часом, необхідним для збору, перевірки та транспортування зерна до портів. Крім того, частина трейдерів переорієнтувалася на інші ринки, а фермери можуть відкладати продаж, сподіваючись на зростання цін. У результаті, російські фермери зіткнулися з рекордно низькими цінами та значними збитками, що ставить під сумнів доцільність посівної кампанії наступного року.