Полковник Євген Коновалець, соратник Симона Петлюри, командир корпусу Січових Стрільців, який захищав Київ від більшовицьких військ у 1918 році, а згодом став засновником та першим головою Організації Українських Націоналістів, провів понад 90 років на чужині. Його тіло було поховано в Роттердамі після вбивства радянським агентом Павлом Судоплатовим 23 травня 1938 року. Повернення полковника на рідну землю розглядається як повернення частини української історії та пам'яті.
Шлях повернення: дипломатія, логістика та пошанування
Процес повернення праху Коновальця був надзвичайно складним і потребував титанічної роботи. Українські дипломати, Український інститут національної пам'яті та українська стрілецька громада спільно працювали над підписанням меморандуму з українським національним об'єднанням у Канаді. Цей меморандум, підписаний у готелі, з якого Коновалець вирушив на свою останню зустріч, став важливим кроком. За словами представників української сторони, отримано було дозвіл на ексгумацію тіла, яке відповідало отриманим в Україні даним. Додатково для повноти інформації проводились процедури МРТ та КТ.
Надгробну плиту та хрест із могили Коновальця також доставили з Нідерландів до Зашкова на Львівщині, рідного села полковника. Там вони були встановлені на території музею. Зустріч труни з прахом на рідній землі, її доставка та подальша логістика були частиною урочистого процесу.
Урочисті церемонії у Києві
У Києві прах Євгена Коновальця зустріли з особливими почестями. Домовину привезли на броньовику «Austin» часів української революції, відреставрованому бійцями третього армійського корпусу. На почесну варту до патріаршого собору встановили його на броньовику. Біля храму бійці корпусу та військової школи імені Коновальця утворили смолоскипний коридор, виголошуючи клятву побудувати «ту саму омріяну, велику, могутню, соборну Україну».
У патріаршому соборі Києва, де було розміщено прах, відслужили заупокійну службу. Долучитися до молитви та попрощатися із видатним діячем могли всі охочі. Присутні наголошували на важливості повернення героїв для збереження національної пам'яті та відповідальності перед майбутніми поколіннями.
Історичне значення та діяльність Коновальця
Євген Коновалець — постать, яка справила величезний вплив на історію України XX століття. Його називають фактичним засновником Організації українських націоналістів та одним із найвизначніших діячів національно-визвольної боротьби. Після краху УНР він продовжив боротьбу в еміграції, був організатором українського війська та планував операції проти радянських чиновників. Коновалець був ціллю радянських та польських спецслужб, пережив кілька замахів.
Перепоховання Коновальця в Україні розглядається як епохальна подія, що символізує повернення української історії та національної свідомості. Подібні процеси, як перепоховання останків Андрія Мельника та його дружини Софії, свідчать про тенденцію до консолідації національної пам'яті. У майбутньому діячів, які боролися за незалежність України, планують перепоховати на українському пантеоні на території Національного заповідника Києво-Печерська лавра.