Джейкоб Колльєр: Музика як мова, що об'єднує та трансформує через "коливання"

На відміну від "прямої лінії", яка символізує жорсткість, незмінність та лінійність, "коливання" у Колльєра асоціюються з гнучкістю, плинністю та постійним рухом. Він стверджує, що природі чужі прямі лінії, а музика, будучи "коливанням повітря", є ідеальним прикладом цієї природної динаміки. Музиканти постійно осцилюють між різними станами – від високого до низького, від гучного до тихого, від щільного до розрідженого, створюючи таким чином музичний наратив.

Три види музичних "коливань"

Джейкоб Колльєр виділяє три основні типи "коливань" у музиці, які, на його думку, є ключовими для створення емоційного та наративного досвіду: мелодія, ритм та гармонія.

• Мелодія: Вона прокладає шлях від однієї точки до іншої, розповідаючи історію, як у прикладі Луї Армстронга з піснею "What a wonderful world". Мелодія рухає слухача, передаючи емоції через музичну дугу.
• Ритм: Цей тип "коливань" пов'язаний з часом та тілом. Ритм фізично рухає слухача, створюючи простір, форму, пропорції та динаміку, що дозволяє мелодії взаємодіяти та вести розповідь через час.
• Гармонія: Особистий фаворит Колльєра. Гармонія розглядається як "коливання між коливаннями", що створюється через поєднання нот (акордів). Вона дозволяє змінювати відчуття мелодії та ритму, додаючи емоційну глибину, напруження, дисонанс чи консонанс, роблячи кінцевий результат більш насиченим.

Музика як віддзеркалення життя

Колльєр підкреслює, що музика – це не просто ноти, а відображення самого життя. Він пояснює, що гармонія зі світом не означає унісон, а прийняття дисонансу. Бути "в ритмі" зі світом – це не стояти в черзі, а рухатися, знаючи свій час і залишаючи простір для інших. А бути "в ладу" – це не досконалість, а відкритість до того, куди може завести шлях.

Виступаючий закликає глядачів прийняти цю гнучкість: "Життя не працює по прямих лініях. Воно сповнене несподіванок, злетів і падінь. І або ми поступаємося, згинаємося, пом'якшуємося. Або ми напружуємося і ламаємося". Він завершує думкою, що коли світ здається "прямою лінією", варто бути "коливальником" (wiggler), адже ця здатність закладена в природі людини.