• EUR 29.60 | 30.00
  • RUR 0.42 | 0.45
  • USD 25.30 | 25.55

Володимир Парасюк: Росія довго не терпітиме Донбас у такій формі, як під час блокади

«РФ має свої проблеми в економіці, її внутрішні ринки також досить монополізовані»

Володимир Парасюк: Росія довго не терпітиме Донбас у такій формі, як під час блокади

Блокада товарообігу з тимчасово непідконтрольними територіями на сході віддаляє Донбас від Росії. У цьому певен учасник акції та народний депутат Володимир Парасюк. «Російський ринок перенасичений продукцією, яку може виробляти Донбас», – пояснює він.

Сам нардеп є активним учасником блокади – акції, котра не лише декілька місяців тому заблокувала товарообіг з тимчасово непідконтрольними територіями на сході та передувала відповідному рішенню РНБО, але і, вірогідно, матиме продовження. «Будуть блокпости, які контролюватимуть перетин вантажів з Росії. Ми зараз готуємось до цього», – пояснює Парасюк.

Говорячи про товарообіг з РФ, політик зауважує: «У нас повністю відкритий ринок для російських товарів. У Росії хоч якийсь товар спалюють показово, а у нас є певні обмеження, але на три копійки».

Про причини подібного стану речей нардеп говорить коротко: «Тому що Порошенко на тому заробляє гроші».

Детальніше про ситуацію блокаді та другий етап акції, а також про те, чим для українців обернулося «життя по-новому», обране в 2014-му році, в інтерв’ю FaceNews розповів Володимир Парасюк.

Також ми розпитали нардепа про те, хто його прослуховує, та те, чи готуються у парламенті знімати з політика депутатську недоторканність.

Мені здається, можна сміливо сказати, що сьогодні Володимир Парасюк – це ціла індустрія. Купа відео у YouTube, близько 170 тисяч підписників у Facebook та навіть футболки з Вашим прізвищем. Більше того, ті чи інші Ваші вчинки коментують топ-політики. Чи не виникає відчуття, що Вас використовують у якійсь своїй грі як прості люди, так і політики?

По-перше, мене дуже важко використати, тому що я добре передбачаю ті чи інші події та добре розумію, для чого люди висловлюються про ті чи інші речі. По-друге, мене дуже важко використати, тому що я нікому нічого не винен, і грошей ні в кого я не брав. А стосовно того, що хтось робить собі якісь політичні бали на тому, щоби мене критикувати чи мені протистояти, то я не можу на це вплинути.

Судячи з, як мінімум, Ваших соціальних мереж, складається враження, що Вам набагато комфортніше у військовій формі десь на сході, ніж у Верховній Раді. Чи не думали скласти мандат?

Думав, але це безвідповідально. Це є проявом слабкості та є відповіддю на питання, чи я чогось боюсь. Складу – покажу, що боюсь відповідальності, сьогодення. Тому й не складаю, бо не боюсь цього.

Щодо останнього гучного інциденту на сході. Одні говорять, що Ви застосовували силу проти поліцейських. Ви говорите, що поліцейські поводили себе незаконно. Слово проти слова, і кожен сам обирає, кому вірити. Однак примітно, що поки ситуація не мала продовження, крім політичного. За Вашою інформацією, чи буде справа рухатись далі, зокрема, чи готове подання на зняття з Вас недоторканності та яка його подальша доля?

Воно готове та лежить у шухляді Луценка. Вони шукають голоси, щоб зняти недоторканість. В принципі у них є голоси, але разом з «Опозиційним блоком», а їм не дуже хочеться знімати депутатську недоторканість та притягувати до відповідальності разом з колишніми регіоналами, проти яких повстав Майдан. Тому вони і шукають по одному голосу, щоб зібрати необхідних 226 депутатів.

Після інциденту з поліцейськими Ви почали говорити, що за Вами стежать, прослуховують. По-перше, чи продовжується це зараз? По-друге, хто за цим стоїть?

СБУ. Судячи з останніх подій, напевно, й МВС. Те, що прослуховують телефон, це факт. Те, що слідкують за мною, теж факт. Я неодноразово помічав машини спостереження, у яких невідомі люди сидять по вісім годин, не виходячи з автомобіля.

Якою є мета цього спостереження, на Вашу думку?

Дискредитація, хочуть знайти щось таке, про що вони не знають. Вони не можуть повірити, що нічого немає. Вони шукають, збирають якусь інформацію, записують розмови, потім, напевно, з них щось робитимуть, монтуватимуть. Але нічого такого немає. Я проста людина, можу все пояснити. Головне, щоб були відповіді на питання, які тобі ставлять. Це основне, а все решта – дурниці.

У такому випадку є у Вас відповідь і на наступне запитання. Я чула, що Ви вчитесь не лише у Львові, де вивчаєте економіку, але і у Дніпрі, де освоюєте правознавство. Чи можна це розцінювати як підготовку до роботи у виконавчій гілці влади чи, наприклад, в системі прокуратури?

Прокуратура – це вже дійсно поглиблене вивчення юриспруденції. Стосовно органів, наприклад, як Міністерство внутрішніх справ, то я вважаю, тут вистачає більш загальних знань з правознавства, що я і вивчаю в Дніпрі.

Навіщо Вам ця освіта? Аби потім застосовувати знання у виконавчій гілці влади?

Я вважаю, що у всіх органах виконавчої служби, які є в Україні, центральні особи, тобто, голови міністерств, міністри мають бути ефективними менеджерами, які вміють організувати процес роботи. Тому і вчусь. А загальні основи правознавства в Україні потрібно знати.

То Ви плануєте працювати у виконавчій гілці влади чи ні?

Не знаю, як буде. Я не бачу себе у Верховній Раді. Я активніша людина, люблю брати об'єм роботи і виконувати її, втілювати якісь свої ідеї.

Тоді давайте перейдемо до ідеї, котра наробила багато галасу. Мова про блокаду. Нещодавно екс-доброволець «Азову», а нині народний депутат Олег Петренко написав: «Представники азовського руху були на блокаді. Тихенько, без піару приїхали та перекрили одну з тоді ще вільних гілок залізниці. Але в цей же день «намалювався» зі своїми істериками Семен і почав розповідати хлопцям, хто тут головний по блокаді і з ким треба все погоджувати. Тієї ж ночі він поставив редут зі своїми блокувальниками на 4 км глибше на українську територію. Так нас, по суті, вичавили з блокади». Зі сторони ця історія виглядає, м’яко кажучи, дивно. Що знаєте про цю ситуацію?

У розмові з батальйоном «Азов» була мова про те, що вони беруть під контроль одну залізничну гілку. Їм пояснили, що такого ніхто не робитиме, бо ніхто не може приватизувати редут чи блокаду.

Вони хотіли заблокувати одну конкретну гілку?

Так. Ми їм пояснили, що так не буде, а якщо робимо, то втілюємо спільну акцію зі штабом блокади. Тобто, вони входять у штаб, на редут приїжджають різні бійці з різних батальйонів, а керівництво міняється кожен тиждень. Вони на це сказали: «Ні, ми не йдемо» і поставили свій редут. А взагалі-то першим був редут блокади.

Вони говорять, що там не було редуту.

Усе там було, а вони вже прийшли і стали далі. Я не знаю, у кого і які цілі, але я пояснив, що робити протистояння в процесі – це дуже неправильно і неорганізовано. На цьому ми в принципі це непорозуміння закінчили.

Незважаючи на те, що після рішення РНБО про зупинку товарообігу з тимчасово непідконтрольними територіями про блокаду менше говорять, акція триває. Що там відбувається сьогодні?

Менше людей, тому що штаб зменшив ротацію, там не потрібно бути стільком людям. Але всі стоять, контролюють, велика кількість палаток, редути розростаються.

Екс-заступник міністра енергетики Грузії Арчіл Мамателашвілі зауважує: «Блокада розділяє дві частини однієї країни – Україну і Донбас. Якщо буде продовжуватися блокада, економіка Донбасу перебудується, швидше за все, на російську і буде більш інтегрована з Росією». Як можете це прокоментувати?

Росія має свої проблеми в економіці, її внутрішні ринки також досить монополізовані. Їм немає де реалізовувати своє вугілля. Тому вони довго не терпітимуть Донбас у такій формі, як під час блокади. Як не крутіть, а російський ринок перенасичений продукцією, яку може виробляти Донбас.

Росія запустила процес самофінансування ОРДЛО через Ахметова. Зараз певна готівкова маса, яка була зароблена у терористів на продажі тих товарів, ще існує, вони перекривають певні соціальні потреби у «ДНР» та «ЛНР». Але коли гроші закінчаться, Росія коштів не даватиме.

Чи правильно я розумію, що блокада, на Вашу думку, віддаляє Донбас від Росії?

Так.

Декілька місяців тому один з учасників блокади на нардеп від «Самопомочі» Семен Семенченко говорив: «Ми плануємо розширення по залізничних трасах, за якими до нас завозять продукцію з Росії. По автомобільних трасах це зробити буде важче. Там треба більше людей, і існує велика ймовірність провокацій». Чи буде це реалізовано?

Ми зараз готуємось до цього.

Як?

На це треба гроші, необхідно прорахувати певні логістичні речі.

Як виглядатиме цей етап блокади?

Будуть блокпости, які контролюватимуть перетин вантажів з Росії.

В обох напрямках?

Так. Туди возять якісь дрібні речі.

Що в такому разі їде до нас?

Усе їздить. У нас повністю відкритий ринок для російських товарів. По певних українських рішеннях можна зрозуміти, що ми в країні не маємо нічого проти війни. У Росії хоч якийсь товар спалюють показово, а у нас є певні обмеження, але на три копійки.

Чому так?

Тому що Порошенко на тому заробляє гроші.

Конкретно президент заробляє?

Звісно, там рівень не тільки президента. Там всі мають відкати. Наприклад, Ахметов носить Порошенку через його людей.

Я певна, що багато хто вірив у «жити по-новому», коли обирав президента та підтримував «Блок Петра Порошенка» на виборах у 2014-му році. Однак врешті ми маємо статистику, котра говорить, що близько 60% українців живе за межею бідності. То чому на склалося «життя по-новому»?

Кучма придумав корупційну та зрадницьку систему. А такі як Янукович і Порошенко є носіями цієї системи, одними з її адміністраторів. Колись Ющенко хотів протидіяти, але ця система його теж заламала. Система переконала його, що вона правильна.

Де ми робимо системну помилку, якщо врешті приходимо до розмов про незадоволення практично будь-якою владою?

У виборах.

Чи є шанс не зробити цю помилку з нинішньою політичною кон’юнктурою та виборчою системою, яку багато політиків закликають змінити?

З будь-якою виборчою системою можна не робити помилки.

Однак українець йде на вибори, а там одне і те саме – Порошенко, Тимошенко, Ляшко, хтось з «Опозиційного блоку» і, можливо, Гриценко.

А далі?

А далі ті, хто часто не мають шансів.

Ні. Далі стоять ті, хто знаходиться за межами нашої свідомості та за межами матриці, яку ми будуємо. Вийдіть за неї. І цей невеликий відсоток міняє країну, але на неї не впливає.

Хіба може людина, яка не знає, як працює система, бути президентом?

Якраз це було найкраще рішення для всіх – нерозуміння системи. Тут треба було поставити якогось «неандертальця».

Хіба система не зламала б йому дуже швидко хребет?

Ні. Ви глибоко помиляєтеся, ніхто би нікого не зламав. Нашій країні у той момент була потрібна людина не зі старої системи. Можливо, вона би не зламала цю систему, але не змогла би її відновити.

Система – це мов стара стіна, яке вже сиплеться, і ми можемо обрати трьох людей. Перша людина – та, котра приносить нову цеглу. Є людина, яка просто стоїть збоку та дивиться, як руйнується система. І є третій тип людей, які потрібні Україні, котрі приходять і знищують ту систему, допомагають впасти стіні.

Були надії, що, зокрема, в діючому скликанні парламенту є такі люди-руйнівники стіни. Наприклад, комбати. Однак навіть Ви говорите: «Не всі комбати були комбатами. Частина з них розуміла, що патріотизм можна буде конвертувати у певний рівень кар'єри. На даний момент це були депутати».

Але ж не всі зіпсувалися. Це певний перехідний період, від якого ми нікуди не втечемо, природний процес еволюції, який відбуватиметься. Прийшовши в церкву, не можна сказати, що всі священики нормальні, правильно? Так і у всіх країнах світу є хороші та нехороші люди, ті, що мають стержень та ті, хто не має. Знову ж таки є два типи комбатів – які продались та не продались.

Мене зацікавила одна Ваша нещодавня фраза. У інтерв’ю Ви сказали, що ми свідомо дали таким людям, як Петро Порошенко використати Революцію гідності. Які у такому разі досягнення Евромайдану? Чому я запитую про досягнення? Тому що революція, яка забрала життя людей, мусить мати, чим пишатися.

Ми побороли набагато складнішого носія кучмівської системи – Януковича. Люди вийшли за що? За гідність. А хто був головним подразником, який зазіхав на їхню гідність? Система Кучми, провідником якої був Янукович та його команда.

Ви ж говорите, що і Порошенко є провідником цієї системи. Що ми в такому разі поміняли?

Ставлення до людей, до влади, до тих чи інших процесів.

Основне – ніхто у цій країні – ні один олігарх, ні один політолог – не знає, що буде. Ніхто не може спрогнозувати настрої народу. Все життя цим фактором маніпулювали через органи законодавчої та виконавчої влади і більш-менш коригували процес виборів. Зараз ніхто не знає, що буде. Усі бояться, усім страшно.
Присоединяйтесь к нам в Facebook:

Популярные видео на YouTUBE

Материалы по теме