Без ТОВ «Мостобудівельний загін №112», ТОВ «СУНП «Автострада» та ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» не обходяться тендери ні у Кіровоградській, ні Запорізькій, ні Миколаївській, ні Рівненській, ні Хмельницькій областях.
«Мостобудівельний загін №112» – засновником є вінничанин Вячеслав Бабіцький, менеджер нині збанкрутілого ПАТ «Мостобуд» екс-нардепа від Партії регіонів Володимира Продивуса.
«СУНП «Автострада» – засновником є вінничанин Максим Шкіль, який у двох скликаннях Верховної ради був помічником нардепа від Партії регіонів Миколи Демянка.
«Енергетично-дорожнє будівництво» – власниками фірми з Канева Черкаської області є Антоніна Жолобчук, Олександр Кіблик, Юрій Клімов, Андрій Косіцин і Володимир Хмарук. Однак головна точка присутності фірми – це тендери Вінницької САД, де вона найчастіше конкурує саме з «Автострадою». А на тендерах вона постійно надає довідки про те, що на субпідряд бере вінницьке ПП «Б.В.В.-буд» Віталія Бобрука.
У цій трійці визначальним є те, що фірми ходять на тендери конкурувати між собою, орендуючи один у одного техніку. Ось, наприклад, їхні документи зі свіжого тендеру на ремонт мосту на км 147+827 дороги Н-24 Благовіщенське – Миколаїв (через м. Вознесенськ) у Миколаївській області вартістю 49,63 млн грн.
«Мостобудівельний загін №112» декларує, що для цього тендеру він орендував у «Автостради» лабораторію та купу будівельної техніки:
…а ось «Мостобудівельний загін» декларує техніку у «Енергетично-дорожнього будівництва»:
А ось техніка «Мостобудівельного загону» у «Автостради»:
Ну, і завершує картину «Енергетично-дорожнє будівництво», яке орендує техніку у «Мостобудівельного загону»:
Звертаємо вашу увагу – усі ці договори новенькі, 2020-2021 років випуску. І це не просто «технічний» зв’язок. Насправді ці фірми, перемагаючи на тендерах, згодом беруть одна одну на субпідряд.
Наприклад, «Автострада» виграла тендер на реконструкцію ділянки км 109+200 – км 120+800 дороги Н-08 у Черкаській області. Але сама ремонтувати міст не захотіла і найняла на субпідряд «Мостобудівельний загін № 112» за 24 мільйони. За даними джерела «Наших грошей», взяла за це з виконавця 7% за свої послуги генпідряду. Тобто лише за те, що найняла інших будівельників робити роботу замість себе, залишила собі 1,70 млн грн.
Сам «Мостобудівельний загін 112» у плані генпідрядів не такий жадібний. Коли він виграв 113,70 млн грн на ремонт шляхопроводу через залізницю на км 298+056 дороги Н-02 в Вінницькій області, то найняв «Енергетично-дорожнє будівництво» на субпідряд всього за якихось 2%. Заплативши найманцям 22 млн грн, залишив собі лише півмільйона «комісійних».
Отже, як бачите, ці фірми пов’язані і технікою, і грішми, і партнерськими зобов’язаннями. А значить є багато приводів для розумного обгрунтованого сумніву: коли ці фірми беруть участь в одних тендерах, то чи не зацікавлені вони у тому, щоб на аукціонах стартова ціна не сильно знижувалась, щоб пирога вистачило на усіх? І чи не є це ознаками нанесення збитків державі у особливо великих розмірах за попередньою змовою?
«Навряд чи можна говорити про чесне змагання за підряди між компаніями, які стабільно перебувають в партнерських стосунках, підставляючи одна одній «плече» технікою та субпідряди. Тут точно є робота для Антимонопольного комітету. Проте, очікувати на неупереджену та взагалі будь-яку активність в цьому напрямку відомства не варто. «Велике будівництво» перебуває під заступництвом президента та є одним з основних його піар-активів. Через це у голови чиновників, в тому числі посадовців АМКУ, глибоко імплантована думка, що змова на тендерах та завищені ціни – не проблема, головне, щоб збудували», – вважає засновниця «Ліги антитрасту» Агія Загребельська.