Чому медики, які постраждали від обстрілів, не отримують належні виплати

Сім'я останньої звернулась до Пенсійного фонду щодо виплати, але отримала відмову, оскільки медзаклад не був внесений до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури. Тож сімʼя вирішила боротися за право на законні виплати у суді. Прикметно, що попри те, що «Нейромед» є приватним медичним закладом (юридична особа ТОВ «Скан Лайт»), суд зазначив, що зважаючи на основну діяльність, він «на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 належить до сектору критичної інфраструктури «Охорона здоров`я», незважаючи на відсутність відповідного запису у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури». І підтвердив право сімʼї загиблої лікарки на виплати.

Інший приклад — 15 березня 2024 року в Одесі через російський обстріл загинула 21 людина, ще понад 70 зазнали поранень. Серед загиблих — фельдшер бригади швидкої допомоги «Одеського обласного центру екстреної медичної допомоги й медицини катастроф». Лікар та водій його бригади отримали поранення. Дружина загиблого медика подала заяву на виплати за законом №2980, але отримала відмову від ПФУ через те, що «швидка» парадоксальним чином не є критичною інфраструктурою.

У цьому випадку суд також став на бік сімʼї, так само вказавши, що заклади охорони здоровʼя за замовчуванням є обʼєктом критичної інфраструктури. Більш того, у цьому випадку медзаклад навіть був окремо внесений до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури. Чому в такому разі орган ПФУ все одно намагався відмовити сімʼї у виплатах — питання. Він досі не виплатив жінці кошти та оскаржує рішення в апеляції.

Ще один випадок — обстріл Херсонської міської клінічної лікарні ім. Є.Є. Карабелеша 1 серпня 2023 року.

Смертельні поранення отримав ЛОР-лікар. У медсестрички – травмована щелепа, їй надають меддопомогу, — повідомила тоді обласна військова адміністрація.

Зрештою жінка, яка працювала старшою сестрою медичною отоларингологічного відділення, отримала ІІ групу інвалідності, залишила роботу в лікарні та звернулась до ПФУ за виплатою в 500 тисяч грн, які гарантує їй закон №2980. Однак ПФУ відмовив у виплаті, бо лікарні немає в Реєстрі об'єктів критичної інфраструктури. В цьому випадку суд так само послався на те, що всі медзаклади є критичною інфраструктурою, а також зазначив, «що адміністрацією КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» готувався пакет документів для подальшого направлення до Міністерства охорони здоров`я України з метою проведення ідентифікації й категоризації об`єкта критичної інфраструктури». Наразі Пенсійний фонд знову оскаржує рішення в апеляції.

Насамкінець варто згадати обстріл Києва 8 липня 2024 року. Тоді загинуло 33 людини, зокрема 5 дітей. Росіяни цілили по двох медзакладах — дитячій лікарні Охматдит, де загинув відвідувач і одна лікарка, та приватному пологовому будинку «Адоніс», де загинуло четверо пацієнтів та пʼятеро співробітників, серед яких касирка, двоє медсестер, лікар УЗД та лікарка акушер-гінеколог. Відомостей про те, чи подавали родини загиблих працівників до суду для отримання виплат по закону №2980 немає.

Однак випадок «Адоніса» все ж отримав резонанс. Пенсійний фонд відмовився виплачувати чоловіку однієї з загиблих медсестер допомогу, яку призначають у разі загибелі на робочому місці всім застрахованим особам, незалежно від належності до критичної інфраструктури. Ці суми менші — до 320 тисяч грн. Але ПФУ часто відмовляє у виплатах, піддаючи сумніву те, що загиблі та їхні родичі справді буди однією родиною. У цьому випадку відмова базувалась на тому, що чоловік та загибла медсестра мали різні прописки. Відомо, що чоловік подав на ПФУ до суду.

У чому недопрацьовує МОЗ

Як зазначалось, Пенсійний фонд України відмовляє у виплатах за законом №2980 здебільшого через те, що підприємство, на якому загинули або були поранені працівники, не було внесено в спеціальний Реєстр обʼєктів критичної інфраструктури. У наведених вище прикладах суди апелюють до здорового глузду, стверджуючи, що жодні реєстри для підтвердження того, що медичні заклади, навіть приватні, є обʼєктами критичної інфраструктури, не потрібні. Однак далеко не всі, зіткнувшись з відмовою ПФУ, йдуть до суду. Ситуація була б набагато простішою, якби всі медзаклади були внесені до зазначеного Реєстру. І це є задачею профільного відомства — Міністерства охорони здоровʼя України. Заклади охорони здоров'я мають готувати документи для внесення, а МОЗ — подавати їх в Державну службу спеціального звʼязку (Держспецзв’язку), яка завідує Реєстром.

З наявних у Соцпорталу даних МОЗ відомо, що станом на травень 2025 року міністерством було внесено 268 обʼєктів критичної інфраструктури сектору «охорона здоров’я». При, тому що в Україні є понад тисячу лікарень та дві тисячі поліклінік.

В МОЗ також зазначили, що станом на травень їм відомо, що у двох медзакладах, які внесені до Реєстру обʼєктів критичної інфраструктури, були випадки загибелі або поранення медиків під час виконання своїх службових обов’язків. Мова йде про Херсон, де одна особа загинула та 30 осіб постраждали. А також про Київ, де також загинула одна особа та 30 осіб постраждали. В Києві, за даними МОЗ, постраждалі або члени їх родини не зверталися до Пенсійного фонду щодо виплат за законом №2980. А в Херсоні члени сімʼї загиблої особи подавали документи щодо виплати, але їм було відмовлено. Даних про те, чим мотивована відмова, у МОЗ немає.

Тобто, ні централізованого внесення всіх медичних закладів до Реєстру, ні моніторингу постраждалих медиків, які подавалися на підвищені виплати, ні тим більше юридичного супроводу зі сторони МОЗ поки немає.

Що робити постраждалим медикам чи їхнім родинам

Аби бути впевненими, що належні виплати за законом №2980 будуть доступні, медики можуть у будь-який час поцікавитися у свого медичного закладу, а також у Міністерства охорони здоровʼя, чи входить їхній медзаклад до Реєстру обʼєктів критичної інфраструктури. Це можна зробити через особисте звернення за законом «Про доступ до публічної інформації». Треба відправити запит на офіційні юридичні адреси або електронні пошти медзакладу та МОЗ.

Це також може зробити профспілка медзакладу. Якщо рядовому працівнику можуть теоретично відмовити надавати цю інформацію, посилаючись на ризики в умовах воєнного стану, то профспілка має ширші повноваження, особливо що стосується соціального захисту працівників.

Якщо трагедія вже сталася, а Пенсійний фонд відмовив, посилаючись на відсутність медзакладу в Реєстрі, слід йти до суду. Як показують наведені вище справи, суди здебільшого вважають кожен медичний заклад, навіть приватний, критичною інфраструктурою. Також важливо, що заяву необхідно подати не пізніше ніж через три роки, коли сталась трагедія. Інакше ПФУ може відмовити. Хоча ця норма є вкрай несправедливою — закон №2980 прийняли лише у 2023 році, а Реєстр почали наповнювати у 2024. Тобто постраждалі від трагедії, які сталися у 2022 році, зараз можуть втратити право на виплати.

Наразі у відповідному комітеті Верховної Ради тривають дискусії щодо того, як можна змінити закон №2980, аби гарантувати виплати всім постраждалим. Серед пропозицій — зняти обмеження в 3 роки, а також вважати установи чи заклади обʼєктами критичної інфраструктури, зважаючи на рід їхньої діяльності, а не внесення до Реєстру. Саме таким принципом керувалися суди, вважаючі всі медзаклади належними до сектору критичної інфраструктури «Охорона здоров`я». Такий підхід був би в інтересах не тільки медиків, а також працівників всіх інших підприємств, робота яких є критично важливою для держави.