Чому медики, які постраждали від обстрілів, не отримують належні виплати
Українські цивільні медики, попри норми міжнародного гуманітарного права, регулярно наражаються на російські атаки.
Майже 200 з них загинули. Держава передбачає, що цей ризик повинен бути компенсований: у разі каліцтва медики мають право на виплати до 800 тис. грн, а у разі загибелі їхні сімʼї повинні отримати мільйон. Однак на практиці цього добиваються одиниці. В чому причина, розбирався Соцпортал.
Чому законодавство погано працює
Закон України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» № 2980, прийнятий у 2023 році, передбачає:
У разі отримання інвалідності медичним працівником виплачується від 800 до 200 тисяч грн залежно від тяжкості, а у разі смерті медика через російську атаку його сімʼя має право на 1 мільйон гривень.
Ці права поширюються й на інших працівників обʼєктів критичної інфраструктури — енергетиків, залізничників, робітників оборонних підприємств. Однак реалізується закон неефективно через бюрократичні перепони — станом на травень відмови отримали 60% заявників. І це при тому, що для виплат постраждалим виділено окремий бюджет, який лишається більшою мірою невикористаним.
Річ у тім, що виплати має призначати Пенсійний фонд України, який вимагає, аби підприємство чи установа, де працював поранений чи загиблий робітник, були внесені до спеціального Реєстру обʼєктів критичної інфраструктури. Якщо підприємства там немає (а більшості немає, бо процедура внесення неузгоджена та складна), то заявникам відмовляють. Доходить до абсурду, коли ПФУ не вважає критичною інфраструктурою танковий завод. Або ж відмовляє у виплаті провіднику евакуаційних рейсів, якого президент Зеленський нагородив відзнакою «Національна легенда України».

Ситуація з медиками тут не є виключенням — станом на початок 2025 року відомо про загибель 194 цивільних медпрацівників. Дані щодо того, чи всі загиблі перебували на робочому місці, а також скільки медиків отримали інвалідність через російські обстріли, Міністерство охорони здоровʼя на запит Соцпорталу надавати відмовилось. Однак в судовому реєстрі стає все більше справ, коли сімʼї вирішили оскаржувати відмови ПФУ.
Скільки медиків доводять в судах право на виплати
14 липня 2022 року — один з чорних днів для України. Тоді через російський удар по Вінниці загинуло 29 людей, серед них троє дітей, зокрема 4-річна Ліза, яка знімалась у різдвяному ролику Олени Зеленської. В епіцентрі удару опинився медичний центр «Нейромед». Там разом з мамою загинув 7-річний хлопчик, а також ще одна відвідувачка. Її 8-річний син отримав тяжкі опіки та переніс понад 30 операцій. Серед працівників медцентру загинули четверо людей — адміністраторка, менеджерка, дитячий невролог та лікарка-невропатолог.
Сім'я останньої звернулась до Пенсійного фонду щодо виплати, але отримала відмову, оскільки медзаклад не був внесений до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури. Тож сімʼя вирішила боротися за право на законні виплати у суді. Прикметно, що попри те, що «Нейромед» є приватним медичним закладом (юридична особа ТОВ «Скан Лайт»), суд зазначив, що зважаючи на основну діяльність, він «на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 належить до сектору критичної інфраструктури «Охорона здоров`я», незважаючи на відсутність відповідного запису у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури». І підтвердив право сімʼї загиблої лікарки на виплати.
Інший приклад — 15 березня 2024 року в Одесі через російський обстріл загинула 21 людина, ще понад 70 зазнали поранень. Серед загиблих — фельдшер бригади швидкої допомоги «Одеського обласного центру екстреної медичної допомоги й медицини катастроф». Лікар та водій його бригади отримали поранення. Дружина загиблого медика подала заяву на виплати за законом №2980, але отримала відмову від ПФУ через те, що «швидка» парадоксальним чином не є критичною інфраструктурою.
У цьому випадку суд також став на бік сімʼї, так само вказавши, що заклади охорони здоровʼя за замовчуванням є обʼєктом критичної інфраструктури. Більш того, у цьому випадку медзаклад навіть був окремо внесений до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури. Чому в такому разі орган ПФУ все одно намагався відмовити сімʼї у виплатах — питання. Він досі не виплатив жінці кошти та оскаржує рішення в апеляції.
Ще один випадок — обстріл Херсонської міської клінічної лікарні ім. Є.Є. Карабелеша 1 серпня 2023 року.
Смертельні поранення отримав ЛОР-лікар. У медсестрички – травмована щелепа, їй надають меддопомогу, — повідомила тоді обласна військова адміністрація.
Зрештою жінка, яка працювала старшою сестрою медичною отоларингологічного відділення, отримала ІІ групу інвалідності, залишила роботу в лікарні та звернулась до ПФУ за виплатою в 500 тисяч грн, які гарантує їй закон №2980. Однак ПФУ відмовив у виплаті, бо лікарні немає в Реєстрі об'єктів критичної інфраструктури. В цьому випадку суд так само послався на те, що всі медзаклади є критичною інфраструктурою, а також зазначив, «що адміністрацією КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» готувався пакет документів для подальшого направлення до Міністерства охорони здоров`я України з метою проведення ідентифікації й категоризації об`єкта критичної інфраструктури». Наразі Пенсійний фонд знову оскаржує рішення в апеляції.

Насамкінець варто згадати обстріл Києва 8 липня 2024 року. Тоді загинуло 33 людини, зокрема 5 дітей. Росіяни цілили по двох медзакладах — дитячій лікарні Охматдит, де загинув відвідувач і одна лікарка, та приватному пологовому будинку «Адоніс», де загинуло четверо пацієнтів та пʼятеро співробітників, серед яких касирка, двоє медсестер, лікар УЗД та лікарка акушер-гінеколог. Відомостей про те, чи подавали родини загиблих працівників до суду для отримання виплат по закону №2980 немає.
Однак випадок «Адоніса» все ж отримав резонанс. Пенсійний фонд відмовився виплачувати чоловіку однієї з загиблих медсестер допомогу, яку призначають у разі загибелі на робочому місці всім застрахованим особам, незалежно від належності до критичної інфраструктури. Ці суми менші — до 320 тисяч грн. Але ПФУ часто відмовляє у виплатах, піддаючи сумніву те, що загиблі та їхні родичі справді буди однією родиною. У цьому випадку відмова базувалась на тому, що чоловік та загибла медсестра мали різні прописки. Відомо, що чоловік подав на ПФУ до суду.

У чому недопрацьовує МОЗ
Як зазначалось, Пенсійний фонд України відмовляє у виплатах за законом №2980 здебільшого через те, що підприємство, на якому загинули або були поранені працівники, не було внесено в спеціальний Реєстр обʼєктів критичної інфраструктури. У наведених вище прикладах суди апелюють до здорового глузду, стверджуючи, що жодні реєстри для підтвердження того, що медичні заклади, навіть приватні, є обʼєктами критичної інфраструктури, не потрібні. Однак далеко не всі, зіткнувшись з відмовою ПФУ, йдуть до суду. Ситуація була б набагато простішою, якби всі медзаклади були внесені до зазначеного Реєстру. І це є задачею профільного відомства — Міністерства охорони здоровʼя України. Заклади охорони здоров'я мають готувати документи для внесення, а МОЗ — подавати їх в Державну службу спеціального звʼязку (Держспецзв’язку), яка завідує Реєстром.
З наявних у Соцпорталу даних МОЗ відомо, що станом на травень 2025 року міністерством було внесено 268 обʼєктів критичної інфраструктури сектору «охорона здоров’я». При, тому що в Україні є понад тисячу лікарень та дві тисячі поліклінік.
В МОЗ також зазначили, що станом на травень їм відомо, що у двох медзакладах, які внесені до Реєстру обʼєктів критичної інфраструктури, були випадки загибелі або поранення медиків під час виконання своїх службових обов’язків. Мова йде про Херсон, де одна особа загинула та 30 осіб постраждали. А також про Київ, де також загинула одна особа та 30 осіб постраждали. В Києві, за даними МОЗ, постраждалі або члени їх родини не зверталися до Пенсійного фонду щодо виплат за законом №2980. А в Херсоні члени сімʼї загиблої особи подавали документи щодо виплати, але їм було відмовлено. Даних про те, чим мотивована відмова, у МОЗ немає.
Тобто, ні централізованого внесення всіх медичних закладів до Реєстру, ні моніторингу постраждалих медиків, які подавалися на підвищені виплати, ні тим більше юридичного супроводу зі сторони МОЗ поки немає.
Що робити постраждалим медикам чи їхнім родинам
Аби бути впевненими, що належні виплати за законом №2980 будуть доступні, медики можуть у будь-який час поцікавитися у свого медичного закладу, а також у Міністерства охорони здоровʼя, чи входить їхній медзаклад до Реєстру обʼєктів критичної інфраструктури. Це можна зробити через особисте звернення за законом «Про доступ до публічної інформації». Треба відправити запит на офіційні юридичні адреси або електронні пошти медзакладу та МОЗ.
Це також може зробити профспілка медзакладу. Якщо рядовому працівнику можуть теоретично відмовити надавати цю інформацію, посилаючись на ризики в умовах воєнного стану, то профспілка має ширші повноваження, особливо що стосується соціального захисту працівників.
Якщо трагедія вже сталася, а Пенсійний фонд відмовив, посилаючись на відсутність медзакладу в Реєстрі, слід йти до суду. Як показують наведені вище справи, суди здебільшого вважають кожен медичний заклад, навіть приватний, критичною інфраструктурою. Також важливо, що заяву необхідно подати не пізніше ніж через три роки, коли сталась трагедія. Інакше ПФУ може відмовити. Хоча ця норма є вкрай несправедливою — закон №2980 прийняли лише у 2023 році, а Реєстр почали наповнювати у 2024. Тобто постраждалі від трагедії, які сталися у 2022 році, зараз можуть втратити право на виплати.
Наразі у відповідному комітеті Верховної Ради тривають дискусії щодо того, як можна змінити закон №2980, аби гарантувати виплати всім постраждалим. Серед пропозицій — зняти обмеження в 3 роки, а також вважати установи чи заклади обʼєктами критичної інфраструктури, зважаючи на рід їхньої діяльності, а не внесення до Реєстру. Саме таким принципом керувалися суди, вважаючі всі медзаклади належними до сектору критичної інфраструктури «Охорона здоров`я». Такий підхід був би в інтересах не тільки медиків, а також працівників всіх інших підприємств, робота яких є критично важливою для держави.


Брудні таємниці Єрмака: провал переговорів у Москві, викриття Мендель і нові кризи України
Акумуляторні прожектори для майстрів: порівнюємо Scangrip, Metabo, Bosch, Makita, DeWALT, Milwaukee, Einhell
Венесуела: від «земного раю» до країни нафтового прокляття
Віктор Галасюк: навіщо Трампу Венесуела — шість головних причин конфлікту
Михайло Кухар: «Спроба ліквідації ФОПів — це економічна диверсія»
Катастрофа в Індонезії: потонули 440 людей, ще понад 400 зникли безвісти (відео)
Кіноа і «криза веганів»: як суперфуд перетворили на ворога бідних, а потім спростували власний міф
Його люди всюди: що показало розслідування Bihus.Info про обшуки НАБУ, відставку Єрмака і що буде далі




