Влада сивих: як геронтократія захопила світову політику та кидає виклик майбутньому

Статті

14.06.2026 10:55 (Оновлено 14.06.2026 в 10:56)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Статті

14 червня 2026 року президенту США Дональду Трампу виповнюється 80 років. Попри поважний вік, його особистий лікар Шон Барбабелла після чергового медичного обстеження заявив про міцне здоров'я лідера, раніше навіть стверджуючи, що «серцевий вік» Трампа на 14 років молодший за фактичний. Проте тренд на старіння світових вождів дедалі більше турбує соціологів та психологів.

Сюжет про те, як світом керують «діди», давно вийшов за межі антиутопій і став реальністю. З першої десятки найнаселеніших країн планети лише Мексикою сьогодні керує 63-річна Клаудія Шейнбаум. Вік решти світових лідерів міцно перетнув 70-річну або навіть 80-річну позначку. Дослідження видання The Economist зафіксувало, що за останні 50 років середній вік топових політиків зріс із 55 до 62 років.

Колишній посол України в Японії Сергій Корсунський висловив загальну емоцію суспільства щодо лідерів-довгожителів:

Читайте також: Зустріч Усика та Трампа: експерт пояснив можливий вплив та політичні амбіції

«Беньяміну Нетаньягу — 76 років, Трампу — 79, Путіну — 73, Сі Цзіньпіну — 72, Лукашенку — 71… Огида стосовно цих дідів, звичайно, не означає, що сам по собі вік є перепоною... Але все ж немає сил дивитися, які прекрасні молоді люди гинуть тому, що один сморчок, який ніяк не доповзе до могили, вирішив повоювати».

Що каже наука: когнітивний ресурс, мотивація та ризики

Соціальний психолог Олег Покальчук зазначає, що проблема геронтократії в політиці починається тоді, коли вік лідера поєднується з психопатією, нарцисизмом, втратою емпатії та зниженням когнітивної пластичності. Він виділяє три ключові складові вікових змін вождів:

• Звуження когнітивного ресурсу: Зменшується здатність моделювати ситуації та прогнозувати, посилюється страх делегувати повноваження, а власні помилки консервуються.
• Зміна мотивації: У політиків віком 70+ або 80+ зникає «апетит до майбутнього». Їхня мотивація звужується до моделі «тут і зараз», оскільки реального особистого часу в них залишилося мало.
• Ставлення до ризику: Що старшим стає політик, то більше він тяжіє до простих, звичних і гомеостатичних моделей, відмовляючись від активного розвитку (гетеростазу). Ті, хто в молодості був революціонером, неминуче стають консерваторами.

Історичні уроки геронтократії: від Тунісу до СРСР

Історія знає чимало прикладів, коли старіння або смертельні хвороби лідерів дестабілізували цілі держави:

• Хабіб Бургіба (Туніс): Беззмінно керував країною 30 років і заявляв: «Система — це я». Попри прогресуючий атеросклероз та серйозні проблеми з пам'яттю (інколи він призначав кількох людей на одну посаду), Бургіба відмовлявся йти у відставку. У 1987 році 84-річного довічного президента усунули через «медичний державний переворот» за висновком лікарів.
• Радянські «перегони на лафетах»: На початку 1980-х СРСР очолювали лідери, які однією ногою стояли в могилі. Хворий на атеросклероз Брежнєв помер у 76 років, його наступник Андропов керував 15 місяців і помер від хвороби нирок, а 72-річний Черненко керував у напівпритомному стані лише 18 місяців. Партійний апарат свідомо обирав смертельно хворих, аби уникнути різких реформ.
• Шах Ірану Пехлеві: Дізнавшись у 1973 році про свій смертельний рак лімфатичних залоз, шах на тлі нафтової кризи почав гарячково та неефективно вливати мільярди у країну, прагнучи встигнути реалізувати свої амбіції. Це спровокувало тотальну корупцію, хаос та відкрило шлях для Ісламської революції аятоли Хомейні.

Чи зможуть диктатори жити вічно?

У вересні 2025 року в ефір потрапила розмова Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна в Пекіні, де вони обговорювали біотехнології, безсмертя та шанси дожити до 150 років. Крім того, стало відомо, що Кремль інвестує мільярди у проєкти зупинки старіння для 73-річного Путіна.

Професор-патофізіолог Віктор Досенко зазначає, що природа біологічно налаштована проти нашого довголіття, адже після виконання репродуктивної функції репарація (відновлення) ДНК стрімко знижується. Проте наука дійсно наближається до подолання природних меж завдяки двом технологіям:

1. Фактори Яманаки: Введення специфічних генів, які здатні відкручувати епігенетичний годинник клітини назад, роблячи її знову молодою.
2. Ліквідація сенесентних клітин: Знищення зістарених клітин, які заважають функціонувати тканинам. На мишах це вже збільшує тривалість життя на 30%.

За прогнозами вчених, завдяки хірургії та фармакології у найближчі 10–20 років вік 100+ років стане нормою. Люди масово доживатимуть до своїх хвороб Альцгеймера чи Паркінсона.

Єдиним порятунком від політичної геронтократії та дементних вождів, які роблять заручниками мільйони людей, Віктор Досенко вважає не біологію, а жорсткі законодавчі вікові обмеження. На його думку, літніх лідерів потрібно шанувати та переводити до наглядових рад, але усувати від оперативного управління державами, яке вимагає пластичності та швидкої обробки інформації.

По матеріалам pravda.com.ua

Читайте також: Як один банкір купив США: Сделка століття Моргана та Ротшильдів у 1895 році