Програємо в Голландії, в Мінську, в Кривому Розі, програємо в судах, прокуратурах, програємо олігархам і корупції. Це треба визнати і почати з цим працювати. Всі ці поразки є відокремленими, але якщо ми подивимося на них в комплексі, то побачимо, що за ними стоять одні й ті ж причини.
Насправді, злив зрадоновин, який хлинув в останні тижні викликав у мене знайомі відчуття дежавю. Я чітко усвідомив, що я вже проживав щось подібне. І так, це був період з 2010 по 2013. Тоді ми ще не користувались тегом зрада, але новини були дуже дуже подібні по своїй суті. Влада відверто знущалась з наших цінностей. Янукович будував Межигіря, і декларував 16 млн грн зароблених на книжках (куди там Порошенку з його офшорами), Саша — стоматолог віджимав бізнес по всій країні, регіонали віджимали українську мову в парламенті, на всіх можливих рівнях нас розбивали, а нашим представником була жалюгідна опозиція, яка не могла продемонструвати жодної протидії режиму.
І тим не менше — ми перемогли цей здавалося нестримний каток Януковича. Як?
Порядок б’є клас
Всі намагання перемогти режим Януковича на класі, тобто на тому, що хтось кращий, європейський, інтелегентніший, поряднішний тощо — завершувались невдачами. Так само і нещадна критика, яка лилась через фейсбук, не завдавала жодної шкоди Президенту, в якого не було комп’ютера на робочому столі. Все це залишалось неефективним, оскільки сам по собі Янукович являв потужну організацію з колосальними ресурсами. Жодна опозиційна партія чи група навіть близько не могли порівнятись з організаційними потужностями донецьких. Але все це змінилось, коли організувався Майдан.
Майдан був організацією, яка так само забезпечувала себе ресурсами, комунікацією, плануванням дій, і мала чіткий інтерес. Майдан як організація вперше став конкурентним суперником організації донецьких, і в підсумку завдяки свої інноваційній організації переміг їх.
Сьогодні ситуація повторюється. Молода контреліта намагається протиставити свій клас олігархічному консенсусу, що веде до постійних поразок. Сергій Лещенко, Мустафа Найем, Ганна Гопко, Світлана Заліщук та ін з одного боку, демонструють свій інтелектуальний потенціал, західні зв’язки, європейські цінності, нульову толерантність корупції. Але, водночас, за ними не стоїть жодна організація. В підсумку, вони не можуть виставити своїх кандидатів на міністрів, не можуть взяти під контроль державні сектори чи напрями політики, а звільнення з посади одіозних корупціонерів чи притягнення їх до відповідальності коштує їм титанічних зусиль, і в підсумку нівелюється новими призначеннями.
Натомість з іншого боку, Кононенки, Березенки, Іванчуки, Довгі та інші протиставляють їм добре організовану групу, яка чітко планує ресурси, обходить пастки, розробляє стратегії на кілька кроків вперед, має потужну кадрову базу тощо. Організація не виснажується, оскільки завдяки поповненню ресурсів, має в запасі свіжі рішення і можливості. Тоді як контреліта отримуючи поразку за поразкою не може відкрити додаткові фронти та організувати додатковий тиск, і в тому числі починає втрачати довіру. Сьогодні найбільший ризик для контреліти перетворитись на Яценюка, Кличка та Тягнибока при Януковичі. Ніби і рейтинги непогані, але реальної підтримки від суспільства ці лідери — не мали!
Організація
Щоб почати перемагати необхідно сформувати нову організацію, яка за своїм рівнем залучення ресурсів та управління зможе перемогти конкурентні організації Кононенків-Березенків, Льовочкінких-Бойків, а в підсумку зможе протистояти і режиму Путіна. Виходячи із уроків останніх поразок і невдач, така організація має умовно складатись з наступних структур:
1. Мережа.
Розгорнута мережа людей по всій країні об’єднаних спільними інтересами— це найбільша сила, яка можна створити в Україні. Наразі жодна політична група, жодний клан, не мають такої потужності. Сильна регіональна мережа дає можливість нав’язувати свій порядок денний, реагувати в комплексі на загрози, а не поодинці
2. Кадровий резерв.
Організація має постійно готувати кадри по різним напрямам. Контреліта має бути готовою виставити 450 потужних кандидатів до парламенту, 10 тисяч нових суддів і прокурорів, десятки тисяч кандидатів в органи місцевого самоврядування, і десятки тисяч держслужбовців. Відповідно, всередині мережі мають бути сформовані власні тренінгові і навчальні центри.
3. Аналітично-дослідницька структура.
Організація мусить вирішувати кілька важливих питань водночас.
По-перше, це прогнозування і планування дій.
По — друге, це експертне супроводження ключових позицій організації, спроможність готувати конкурентні політичні документи, закони та державні програми.
По-третє, учасників мережі потрібно забезпечувати професійною і фаховою інформацією.
4. Мобілізаційна структура.
Мережа має забезпечувати оперативне реагування на суспільну небезпеку та виклики. Члени і активісти мають мати можливість швидко і ефективно відповідати на виклики, через фізичну або фінансову участь. Слід також розглядати механізми самозахисту та тиску.
5. Інтереси і правила.
Ефективні організації будуються навколо інтересів. В нашому конкретному випадку інтереси такої організації є національними, і в підсумку будуть закладені в систему державного управління. Тут також важливу роль відіграють правила всередині організації, оскільки пізніше вони також ставатимуть частиною законодавства.
Організація по своїй суті не може бути авторитарною, як і Майдан. Скоріше це консорціум чи конфедерація, яка чітко визначає своїм ворогом олігархічний консенсус, формує правила і принципи, які інтегрують людей. Разом з цим організація — не партія. Вона може визначити ряд партій, які виставить на вибори. Інші варіанти брати владу та віджимати олігархів — теж мають розглядатись.
Пакт
Але в нас залишається ще одне дуже велике питання: як об’єднати цю молоду амбітну контреліту (що послідовно намагається зробити Валерій Пекар)?
Відповідь: пакт!
Потрібно оголосити ПАКТ, в якому чітко буде визначено базові принципи:- взаємного непоборювання до повної перемоги над ворогом- взаємної підтримки та допомоги- визнання спільних правил співпраці- перелік спільних ворогів та друзівТак я знаю у вас багато питань як це все буде працювати. І у мене ще є багато інформації. Але ви вже мабуть втомились, бо букв дійсно було багато )))