Чи може влада змінитися?

Блоги

30.09.2016 12:14

Сергій Дацюк, джерело: «Украинская Правда»

Блоги

Якщо політика реформ спрямована на вигоди олігархів, то це ніяк не покращить життя решти громади і це ніяк не призведе до посилення середнього класу.

Останнім часом з'являється багато експертних аналізів післяреволюційних спроб реформ в Україні.

Зокрема хочеться звернути увагу на дві експертні позиції.

Бізнесмен Анатолій Амелін поставив за мету оцінити стратегію економічних реформ в контексті їх спрямування на покращення якості життя українців. Його аналіз показує, що покращення якості життя українців не відбулося, бо жодна стратегія направду так навіть мету не ставила, тобто не пропонувала критерії оцінки свого виконання за зміною показників якості життя.

Експерт показує, що за основними напрямками – 1) безпека; 2) зарплата і доходи; 3) тривалість життя; 4) якість охорони здоров'я; 5) рівень освіти; 6) забезпеченість житлом – в Україні повний провал.

Експерт пропонує створити комплексну стратегію, яка буде спрямована на стимулювання зростання економіки, кінцевим вигодоотримувачем якої стане проста людина.

Василь Магас зі Львівського національного університету імені Івана Франка в центр уваги ставить становище дрібного та середнього бізнесу в контексті зростання середнього класу як головної передумови суспільного розвитку.

Експерт показує, що за час революційних спроб реформ відбулося погіршення ситуації в сфері системостворюючого бізнесу середнього класу. А саме:

"В Україні продовжується реалізовуватися принцип максимізації політичної влади через неухильне збільшення частки бюджетного перерозподілу валового внутрішнього продукту... За зазначений період збережена та розширена практика встановлення зовнішньо¬торгових тарифних обмежень конкуренції... Зроблено усе можливе для того щоб зберегти податок на додану вартість – найбільш корумпований та перерозподільний податок в Україні... Цілеспрямоване використання інфляції та девальвації гривні як інструменту перерозподілу та фінансового послаблення і узалежнення від влади широких верств населення... Використання тарифної політики та політики субсидій як інструменту перерозподілу та досягнення внутрішньополітичних цілей... (Курс гривні в Україні є суттєво заниженим через високий рівень концентрації з боку пропозиції на валютному ринку – менше ніж 10 відсотків компаній-експортерів контролюють більше 80 відсотків надходжень іноземної валюти в Україну... Газові монополії від імені держави отримали функцію агента по збору податків.)... Набула подальшого розвитку політика, спрямована на фінансове послаблення та розширення можливостей контролю за середнім класом... Повний контроль над системою державної влади та більшістю ЗМІ в країні дозволяє олігархічному картелю використовувати для зміцнення політичної та економічної влади навіть саму ідею реформ, у тому числі ідею боротьби із корупцією..."

Експерт має пропозиції лише до майбутньої еліти нації, суть політики якої "має зводитися до суттєвого обмеження політичної та економічної влади і вивільнення простору для економічної свободи та конкуренції".

Залишається лише одне запитання – а хто буде виконувати ці безумовно правильні пропозиції критично налаштованих експертів?

Чи може бути так, що влада раптом одумається, переживе катарсис, переродиться і стане здійснювати нові стратегії і ставитиме нові цілі?

Чисто теоретично це звичайно можливо, але історія таких прикладів не знає.

Схеми тіньових олігархічних інтересів та корупційних зобов'язань не передбачають можливості якось вийти з цієї схеми для їх учасників.

Якщо би навіть якийсь з владних політиків захотів особисто змінитися, йому не дозволять монополісти, корупційні зобов'язання перед якими він узяв, йому не дозволять олігархи, на задоволення інтересів яких спрямована політика всієї нинішньої влади.

Інакше кажучи, я не бачу жодної можливості змінитися для контрреволюційного Уряду, для Парламенту, який повністю втратив народну довіру, для Президента, який продовжує дотримуватися олігархічного консенсусу та здійснювати свій мирний план, що давно зайшов у глухий кут.

Всі так звані нинішні реформи не мають принципового значення, всі найпотужніші стратегії не спрацюють, якщо загальна орієнтація політики не спрямована на зростання якості життя громади та на посилення середнього класу.

Я звертаюся до тих експертів, які співпрацюють з владою і намагаються переконати мене та інших критично налаштованих експертів у тому, що реформи ідуть, просто потрібно почекати ще трохи для перших позитивних результатів.

Українська громада вже більше двох років не просто чекає, а постійно тисне на владу задля цих реформ, а очевидних позитивних результатів все ще немає. Є тільки негативні результати.

Зрозумійте, панове владні експерти, просту річ. Якщо політика реформ спрямована на вигоди олігархів, то це ніяк не покращить життя решти громади і це ніяк не призведе до посилення середнього класу. Це взаємовиключаючі орієнтації.

Неможливо здійснювати публічну стратегію зростання якості життя громади та посилення середнього класу, допоки здійснюється непублічна стратегія відродження доходів та зміцнення політичного впливу олігархів.

Ці стратегії принципово неможливо поєднати – за жодних умов, в жодному вигляді, в жодному місці, в жоден, навіть нетривалий, момент.

Єдиний спосіб перемогти у війні з Росією, повернутися до здійснення реформ, продовжити процес люстрації та пришвидшити боротьбу з корупцією – це змінити владу.

Єдиний спосіб змістовної зміни влади це заміна самої влади – перевибори Парламенту, перевибори Президента, повна люстрація старорежимних представників правової системи, зміна Конституції через Конституанту.