Грантоїдство головного мозку
Гранти - не є злом, навіть навпаки по багатьом параметрам це колосально вигідні проекти.
Я досвідчений грантоїд. Колись давніше я залучав чималі гранти, і мене навіть спеціально навчали як прописувати і реалізовувати проекти. Гранти - не є злом, навіть навпаки по багатьом параметрам це колосально вигідні проекти.
По-перше, це валюта, яка приходить в країну, і відповідно зміцнює наші ЗВР.
По-друге, це великий обсяг знань, який приходить в країну з тренінгами, концепціями і доповідями.
По-третє, це велика кількість високооплачуваних робочих місць, такий собі середній грантоклас. Можна ще довго продовжувати, але ще раз підкреслюю, що тут багато позитиву.
Але як у всьому тут є свої крайнощі, і саме ці крайнощі тотально дискредитували гранти в очах українського суспільства. Цими крайнощами як правило є неадекватні відірвані від реальності проекти заради проектів, єдиною ціллю яких є красивий звіт і грантопил. Ось вам такий приклад фотовиставка "Я - реформатор"! Я застосовую всі свої знання LFA методики і проектного менеджменту, щоб зрозуміти як бодай хоч на 1% можна обгрунтувати доцільність самопіару чиновників і консультантів в суспільстві, де якраз визріває нова революційна ситуація??? Я не можу побачити цільову аудиторію цього проекту, окрім самих учасників фото. я не можу зрозуміти очікувані результати, ні KPI, ні взагалі як прийшло в голову фінансувати і реалізовувати такий проект під час війни і проходження економічного дна!
Ну, добре, давайте уявимо в далеких фантазіях, що щось подібне можна зробити. Але чому ж тоді не показати бізнесменів, пенсіонерів, чорнобильців, всіх бенефіціарів успішних реформ, які нарешті почали добре жити?
В цей же момент, я згадую чудову ідею Александр Ворошков щодо створення соціальної пральні для переселенців, яку не підтримали донори. я згадую безліч зустрічей з ООНами та фондами, на яких я пояснював, що відновити комунікацію на звільнених територіях - це ключове питання стабілізації ситуації, а вони і далі швиряють мільйони в повітря на однакові круглі столи. Я люблю розповідати історію, як у нас в ВЦА відбувались два круглі столи на одну тему з різницею в годину, від різних донорів. При чому вони принципово відмовились об'єднати учасників, бо для звіту треба.
Побільше фотовиставок, концертів, піар-турів, а то щось реформи не відчуваються.


F-35 для Саудівської Аравії: Чи загрожує це безпеці Ізраїлю та які переваги?
США запроваджують нові потужні санкції проти Росії: ключова роль Трампа та стратегічні ставки
Джейкоб Колльєр: Музика як мова, що об'єднує та трансформує через "коливання"
Міст квітів 1990-го: Як Молдова та Румунія втратили шанс на об'єднання і чому це може статися через ЄС
Генетично модифіковані організми: чому споживачі відмовляються від них та як це можна змінити
LEGO повертає дітей до реальності: чому конструктори перемагають цифрові розваги
Податки, бюджет та майбутнє української економіки: глибокий аналіз
Наймолодший мер Японії: Як діалог з громадянами змінює міста















