Знову січень. І знову курс робить досить різкий, але не смертельний, рух. І знову весь інтернет наповнився апокаліптичними прогнозами. Уже дістають із загашників прогнози "курс по 50" та інші атрибути повної зради.
Міжбанківський ринок до кінця другого тижня 2017 року, саме в п'ятницю 13-го, та ще й супроводжувану повним місяцем, підійшов до позначки 27,8. Чорний ринок, вулиця, курс вже добіг до 29 грн/$. Магічна цифра в 30 грн вже зовсім близько. Знову бабусі проклинають НБУ. Знову в чергах стоять охочі купити долар подорожче.
Те ж саме сталося рік тому, в січні 2016-го. Тоді курс злетів з 25 до 27 гривень за долар, де пробув пару місяців, після чого відійшов навіть нижче стартових позицій.
Що ж сталося минулого січня? І що повторилося цього року? Минулого року була політична криза і затримка траншу МВФ, цього року націоналізація ПриватБанку і його докапіталізація. Але це все тло, на якому курс змінювався. А що ж його підштовхнуло, що було спільного між січнем 2016-го і січнем 2017 року.
Як би це не банально звучало, але перед ними йшов грудень. Дуже щедрий місяць для українського уряду. Коли Мінфін відкриває скриньку з золотом і починає платити. У результаті, грудневі виплати в 2 рази перевершують стандартний місячний показник. І це все відбувається на тлі об'єктивно затухаючої на новорічні свята ділової активності.
Виникає дисбаланс між попитом і пропозицією, надлишок гривні і як результат, активний стрибок курсу. Цього року все повторилося з точністю до дрібниць. У банківську систему влилось у 2 рази більше грошей, ніж зазвичай.
Експортери отримали подвійне повернення ПДВ, що зробило їх потребу в гривні мінімальною. Замість продажу валютної виручки на міжбанку вони частково купили валютні ОВДП (держоблігації), частково просто притримали продаж. А покупка, попит на долари, нікуди не ділися. Ось і трапився черговий різкий стрибок курсу.
Що відрізняє ці два січня? У першу чергу цього року все набагато простіше. І кризи немає, і транш МВФ прийде протягом місяця. Та й фундаментальні показники сильніші. Мова не тільки і не скільки про приріст ВВП та інвестиційної активності бізнесу в Україні (хоча вона, ця активність, на порядок вище ніж в минулого року), скільки в ситуації на зовнішніх ринках.
За рік сировинні ринки істотно підросли. І якщо зростання нафти пішло нам у мінус, то динаміка на ринку руди і сталі - в жирний плюс. І плюс цей з лишком перебиває мінус від нафти. Тож фундаментальні фактори навіть не натякають на те, що з гривнею може трапиться щось погане.
Що буде далі? Очевидно динаміка минулого року повториться. Коли баланс на ринку відновиться, а це може трапиться раніше, ніж рік тому, саме з огляду на сприятливішу фундаментальну ситуацію, не отримавши підживлення від чергового ліквідного шоку, курс відіграє назад.
Безумовно, до середніх показників минулого року, рівня 25-26 гривень за долар він не повернеться. Але рівень міжбанку в 27 гривень за долар легко може бути середнім для року. Що і прогнозували в НБУ і більшість банків.
Волатильність залишиться. Але девальвація гривні в межах інфляції, яку прогнозують трохи вище 8%, вбачається цілком реальним прогнозом на кінець року.
Зрозуміло, що немає нічого дурнішого, ніж вгадувати точний курс у конкретну дату. Так само як і гадати, коли січневий ажіотаж прийде до своєї кульмінації, після чого настане розворот. Якщо хтось вам говорить, що він знає цей день або знає курс на конкретну дату, ця людина вам бреше.
Але тренди цілком очевидні. І цього року вони, в тій чи іншій мірі, повторять динаміку минулого року. При цьому, втратять найбільше ті, хто вирішив погратись у валютного спекулянта. Це як на ринку Форекс - програють усі. Або як з казино. Адже, як відомо: якщо хочеш виграти в казино - купи собі казино.
Бігаючи з долара в гривню і назад можна тільки втратити, продаючи на дні і купуючи на піку. У середньому ж, при девальвації за рік у межах 10%, ставка по гривневих депозитах цілком здатна перекрити вам девальвацію національної валюти. Порівнюючи не піки і дно, а середні значення рік до року.
Як давно попереджає Національний Банк - у нас більше немає фіксованого валютного курсу. І це добре. Досить вже інфантильно дивитися на магічні цифри курсу гривні. Гривня приречена на поступову девальвацію. Зрозуміло, що ситуація січневих гойдалок неприємна.
Як мінімум, уряд повинен перестати фінансувати все, що рухається, під ялинку. Щоб уникати дисбалансів, які призводять до різких рухів. Це не так і складно. Ну а як максимум, якщо ми хочемо уникнути поступової і постійної девальвації гривні, то варто звернути свої погляди не так на НБУ, який лише регулює валютний ринок. Для того, щоб гривня не падала, в країну повинні заходити долари. І не тільки від продажу сировини.
Голка смерті Кощеевой в платіжному балансі, в припливі інвестицій. А для цього треба зробити справжню судову реформу, ввести антикорупційні суди, розігнати податкову і прокуратуру, дати НАБУ прослушку і зробити ще тисячу і одну маленьку справу на шляху поліпшення інвестиційного клімату в Україні.
Складно? Безумовно. І ніхто не говорив, що буде просто. Просто тільки паніку розганяти і бігати кожен раз долар купувати.