Мы очерствели: потери на фронте превратились в статистику
Жить не под обстрелами, ходить на работу, гулять с друзьями, проводить время в кругу семьи. А эмоций в ФБ это вызвало на несколько порядков меньше чем мовный закон, эмиграция или батл Омелян-Балчун. Где слова поддержки? Где черные автарка? Где сопереживание? Где посты в честь погибших? Или они этого не заслужили?
Можно сказать, что мы очерствели. Можно сказать, что потери на фронте превратились в статистику, а мы к ней начали привыкать. А можно признать, что гибель одного из нас вызывает меньше эмоций, чем очередной информационный всплеск. И это мерзко.
Нация лишь тогда сильна и едина, когда потеря каждого человека на фронте воспринимается, как трагедия.
Вечная Слава Героям! Вечная память отдавшим жизнь за Украиу!
«Я була впевнена, що з ним нічого не станеться»: трагічне прощання з засновником «Плацдарму» Олексієм Юковим у Києві
Ветеран Олексій Притула: про мову, Одесу, ТЦК та війну за свободу, а не за Зеленського
Зима 2026-2027: Три сценарії енергетичної кризи та готовність України
Україна атакує склади Wildberries: чому російський маркетплейс став ціллю та які наслідки для економіки РФ
Посол України в Польщі про образливі інциденти, майбутні виклики та історичні непорозуміння
Українцям за кордоном: нові правила військового обліку та консульських послуг
Люксові автівки за копійки: українські посадовці знову намагаються ввести в оману державу та громадян
Як Уолл-стріт навчили грати за правилами: Історія створення SEC
