Класичною ціллю кредитів МВФ є поповнення золотовалютних резерів країни та відповідна стабілізація курсу або його укріплення. Враховуючи те, що наразі наші резерви складають 15,5 млрд $, очевидно, що його виділення носить символічний характер.
Більше того, виділення траншів від МВФ не є основою поповнення золотовалютних резервів країни. Основною мірою, балансування вхідних та вихідних потоків валюти відбувається за рахунок продажу населенням готівкової валюти, з метою компесування низького рівня поточних доходів. Так, за 2015 рік населення продало валюти на 1,8 млрд $, а в 2016- на 4,9 млрд $.
З іншої сторони, не дивлячись на те, що офіційно ми не виконали 8 із 11 структурних маяків по проведенню реформ, до яких прив’язані транші, комісія МВФ, яка регулярно відвідує Київ та перевіряє стан проведення реформ, відмітила, що Україна досягла макроекономічної стабільності та відновила економічне зростання. Уряд, частково порушуючи встановлені попереднім меморандумом терміни, активно проводить підготовку до пенсійної та земельної реформ, значно лібералізоване податкове законодавство.
Що стосується Національного банку, то окремо була відмічена націоналізація Приватбанку, що на думку МВФ є кінцевим етапом очищення банківської системи.
Варто відмітити, що наразі МВФ сам зацікавлений у співпраці з Україною. При продовженні відновлення нашої економіки, яке основною мірою пов’язано із закінченням спадного циклу на сировинні товари, МВФ матиме ще один приклад успішного реформування країни, незалежно від ефективності запропонованих ним реформ.