Цього часу цілком достатньо, аби порахувати борги, визначити усіх позичальників, оцінити розміри застав, а потім озвучити остаточну цифру, яку держава має сплатити за афери чи помилки олігархів. Але гучних заяв з цього приводу не чути.
Тим часом план дій вже існує. Остаточний графік погашення боргів Приватбанку має бути узгоджений до 1 липня цього року. Попередньо відомо, що погашатимуть їх протягом десяти років із щоквартальними виплатами. Такий графік цілком можна вважати привілейованим. Іншим власникам збанкрутілих фінансових установ держава таких умов не пропонувала. Проте збитки від банкрутства «Фінансової ініціативи», «Імекса», «Фінансів і кредиту» чи «VAB» - копійки на фоні тих, що спричинили і продовжують спричиняти екс-акціонери Приватбанку. Саме так - «продовжують». Адже за даними експертів кредитний портфель банку майже на 40 мільярдів гривень більший від тієї суми, яку спочатку називали в НБУ. Ще наприкінці грудня мова йшла про 160 мільярдів гривень, 97% відсотків з яких належали корпоративним клієнтам - переважно «порожнім» компаніям, пов'язаним з екс-акціонерами банку. Але вже на 31 грудня 2016-го року кредити корпоративним клієнтам складали 182 мільярди гривень. Окрім цього, додалися вбудовані похідні фінансові інструменти. Мова йде про кредити, які видавалися компаніям, що не мають достатньо валюти, аби повертати гроші у доларах. Тобто платити вони мали у гривнях, але компенсували курсову різницю. За скромними підрахунками експертів така «бухгалтерська хитрість» коштує державі додатково близько 29 мільярдів гривень.
Таким чином орієнтовний кредитний портфель Приватбанку сягає 211 мільярдів гривень (замість 160), з яких на сьогодні підтверджено реальними заставами лише 12 мільярдів, тобто 6%. І схоже на те, що це остаточні цифри. Адже жодного прогресу у збільшенні реальних застав не відбувається.
Існує й інша прихована загроза. Криється вона у сумі 146 мільярдів гривень, якими одразу після націоналізації врятували банк, докапіталізувавши його. 116 з них тоді покрила держава, решту вдалося отримати за рахунок примусової конвертації в акції банку вкладів осіб, пов'язаних з екс-акціонерами.
При цьому держава заплатила ці116 млрд облігаціями внутрішньої державної позики. Цей борг доведеться повертати з немалими відсотками - в середньому близько 7,5% річних. І вже до 2032-го року «приватівський» борг коштуватиме додатково 153 мільярди гривень. Є також ризик додаткового навантаження у разі збільшення курсу долара. Адже частина облігацій - індексні. Тому кожне зростання курсу на одну гривню збільшуватиме борг на 2,7 мільярди гривень.
Присутня ще одна загроза. Її, для тепер вже державного банку, а значить і усіх нас, становлять клієнти Привату, які не погодилися із примусовою конвертацією своїх вкладів в акції банку. НБУ списав з їхніх рахунків близько мільярда доларів, керуючись статтею 41 Закону про гарантування вкладів. Згідно з цією нормою НБУ має право на списання коштів з рахунків пов'язаних з акціонерами осіб, а також усіх клієнтів, чиї зобов'язання не обтяжені заставою. Під роздачу на мільярди гривень потрапили відомі особи. Зокрема, брати Суркіси, які втратили більше 400 мільйонів доларів, а також іноземні власники єврооблігацій. Свою «пов'язаність» з акціонерами Суркіси та інші «жертви» націоналізації категорично заперечують і намагаються довести це в судах. Причому не лише українських, але й британських. І якщо судді визнають, що дія НБУ була незаконною, цей борг можуть повісити на державу, причому з урахуванням переоцінки курсу.
До речі, у цьому півріччі Приватбанк потребує додаткових 9-14 мільярдів гривень, які планує повернути кримським вкладникам.
Ці дані влада замовчує. Проте постійно заявляє про економічні втрати від блокади ОРДЛО, які набагато скромніші за збитки від націоналізації Приватбанку.
Судячи із заяв Ігоря Коломойського про те, що борг вже реструктуризовано, платити колишні власники Приватбанку не збираються. Так само як і визнавати свої наміри, з якими вони конвертували 90% валютних кредитів у гривню перед націоналізацією. А в цей час додаткова девальвація спричинює мільярдні збитки державі.