Якось давно, коли я ще перебував в одній молодій політсилі редакторка одного з найвливовіших ЗМІ написала трагічний пост про те, що оппозиція безсила і неспроможна, а поміняти її не має на кого. Тоді ж я зауважив в коментарях, що ніколи і не буде на кого поміняти, якщо не писати про нові політичні сили, нових лідерів, активістів тощо. В не дуже культурній формі редакторка повідомила мені, що ми всі "нові" нічого не значимо, нас ніхто не знає, і взагалі спочатку нам треба стати відомими а тоді про нас будуть писати.
Впродовж багатьох років українські телевізійні шоу постійно кормили нас одними й тими обличчями. Апріорі люди навіть були б неспроможні назвати альтернативні прізвища тим, кого вони цілодобово дивилися в новинах і ток-шоу. Після цього ми отримували низькопробні парламенти і стенання про те, яка в нас погана еліта. Незважаючи на те, що в останні роки суспільство таки народило багато нових якісних людей у волонтерському і громадському русі, ЗМІ продовжують кормити всіх тими самими обличчями.
Тепер новий рівень - політики ведучі. І без того не якісний контент політичних дискусій, тепер вирішили доповнити неякісними ефірами політиканів. Замість того щоб створювати альтернативу в якості політичних позицій і обличчь - ЗМІ продовжують класику піару вже розпіарених низькопробних політиків. Залишається тільки продовжувати дивуватись чому реформи не йдуть, чому Україна знову очолює антирейтинги і стенати про те, що все "зрада", а новий парламент виявився гіршим за попередній. Тому новий формат політики - ведучі - це камінь уже в завтрашній, а не сьогоднішній день.
На днях розмовляли з Nathalie Ishchenko про якість ЗМІ і звернули увагу, що навіть джинса в наш час стала бездарна і нецікава. Я пригадую джинсу часів Медвечука так це були реальні текстові шедеври, їх писали дуже талановиті люди. Тепер же це якісь дешеві прямолійні тексти і сюжети.