Але факти проти цієї ілюзії. Насправді, чомусь ніхто не відзначає, що така партія після Майдану постала, вона сперлась на середній клас, вона перемогла на виборах – це Самопоміч. Так – це не партія з Майдану, і як ми сьогодні розуміємо не партія змін. Але вона абсолютно відповідає тим очікуванням, які були в умовному середньому класі.
Політична система має свої цикли, які насамперед пов’язані зі зміною поколінь еліти. Як правило еліти повністю змінюється раз на 20 років. В деяких країнах раз на 30 років. Елітні політики це люди у віці від 40 до 60 років. Для України 2020-ті будуть роками зміни еліти початку 2000-х, а саме Тимошенко, Порошенка, Бойка та інших.
Тепер ще спробуємо подивитись на умовний середній клас в Україні, який можна визначати як клієнта і суб’єкта можливих прозахідних змін. «Умовний» тому, що його не можливо вимірювати через доходи, (як це робиться на Заході), в нас доводиться визначати його за іншими критеріями. По-перше, це люди у віці 30-40 років, оскільки вони не совки і не з бандитських 90х. По-друге, це високоосвічена група, яка мусить мати мінімальний зв'язок із Заходом. Це може бути через подорожування, через роботу на західні ринки, або через аналіз отримуваної інформації, що передбачає високий рівень освіти. По-третє, це фінансово самостійна група, яка незалежна від старих олігархічних схем і не становить менеджмент старих компаній і заводів. Як правило, це малий середній бізнес, скопійований з Заходу, або який працює на Захід.
Подивимося тепер на виборця Самопомочі за екзит-полом 2014 року:
- За рівнем освіти найвищий освітній рівень – у виборців «Самопомочі», де 56% мають вищу освіту і ще 6,5% – незакінчену вищу, 25% – середню спеціальну, 10% – повну середню і 2% – неповну середню.
- За віком наймолодший електорат у партії «Самопоміч» (48% віком до 40 років)
Як бачимо, Самопоміч виконала роль нової партії після Майдану, для проактивної групи суспільства. Але, нажаль, в силу кількох важливих моментів із потенційної партії змін вона перетворилась в партію «меншого зла». Ось причини які б я виділив:
1. Провінційне управління. Весь цей час лідер ( і ключовий спонсор) партії залишається у Львові і зрозуміло, що звідти здійснює керівництво. Подобається це чи ні, але Україною керують з Києва, а це означає, що більшість бізнесу, медіа, і еліти зосереджено саме в столиці. Провінційність позначилась і на системі розбудови осередків, яка фактично відсутня. Осередки Самопомочі – це самокеровані організації, слабо пов’язані з центром.
2. Страх лідерства. Оскільки лідер партії перебуває в регіоні – він панічно боїться, що хтось на національному рівні захопить всю увагу медіа, і таким чином рейдерне партію. Саме в цьому основна природа конфліктів з колишніми партнерами як Воля чи група Ганни Гопко.
3. Мерство. Посада мера – це в першу чергу господарська посада, виконавча, яка залежить від цілої купи вертикалей: область, міністерства, Президент тощо. Історія зі сміттям – класичний приклад того, наскільки обмежений мер у вирішенні своїх питань. Тому Садовий посадою обмежив себе в масштабній політичній грі, яку він міг би грати за інших умов. А можливості грати в гру іншому лідеру – не дав.
Тому на сьогоднішній день Самопоміч закрила нішу нової партії, і всі потенційно нові суб’єкти менш ніж за 5 років будуть боротися саме з нею. Але треба зазначити, що така боротьба буде мало успішна, оскільки: Самопоміч таки розчарувала свій електорат, і він буде підтримувати її за принципом меншого зла, і також Самопоміч увібрала багато нових згенерованих післямайдану смислів. Єдиний ким могла б конкурувати нова партія – це лідер, в нашому випадку хіба Саакашвілі, який сьогодні нагадує «велику рибу на піску», можливостей багато, а спроможностей 0. Інші лідери не сформовані, і не мають що протиставити Садовому.
Наступний цикл розпочнеться через 5 років, а більш реально навіть через 10 років. Саме через 5 років ті, кому сьогодні 25-30 будуть в категорії цього проактивного середнього класу 30-35. Сьогодні вони не можуть бути політично активними оскільки проходять становлення особистості, сімей, та економічної активності. Враховуючи, що в цій групі буде багато self-made айтішників та учасників війни, заявляти про себе вони будуть жорсткіше.