Два ранки українсько-американських відносин
Дещо дивне інтерв'ю другої заступниці держсекретаря Брінк для Голосу Америки (де занадто очевидно читався месидж - вами, Україною, займаються Німеччина і Франція, а ми, США, - допомагаємо). Та сама Брінк виявилась найвищою посадовою особою адміністрації США на урочистостях в українському посольстві з нагоди річниці встановлення дипломатичних відносин, що особливо контрастувало з тим, що Україна на цьому заході була представлена міністром закордонних справ.
А далі був незбагненний подарунок для Лаврова - звільнення акуратно до моменту його потрапляння в держдеп і Білий дім директора ФБР Комі, який ретельно розслідував зв'язки адміністрації Трампа з росіянами.
В купі виглядало так тривожно, що я навіть написав одному поінформованому товаришу в Вашингтоні щось на зразок "Ей! Друзі, що там у вас до дідька відбувається?"
У відповідь отримав лаконічне - давай дочекаємось кінця дня.
І таки дочекались, і таки кінець дня приніс неабияке полегшення.
Фотографії міністра Клімкіна в Білому домі - це важливо не лише для його особистого архіву. Наразі навіть не так важливо, наскільки продуктивною і субстантивною була його зустріч з віце-президентом Пенсом і наскільки протокольним було фотографування з президентом Трампом. Зараз важливим є сам факт, що це відбулось.
Адже так само, як не мало значення чи хотіли у Трампа підсолодити Лаврову, знімаючи з посади директора ФБР, чи це лише збіг обставин,- виглядало все дуже однозначно, так само не має значення, про що і як довго говорив Клімкін з Пенсом і Трампом, а також якими хитромудрими способами наш посол у Вашингтоні пробивав ці зустрічі, а точніше і головніше - ці картинки Клімкіна з Пенсом і Трампом (судячи з відсутності анонсів цих зустрічей - все було дуже непросто).
Головне, що на зовні і услід Лаврову (якщо він щось не зрозумів) спрямовано чіткий месидж - наші відносини з Росією - це важливо, але за рахунок України ми не домовлятимемось. Хоч інші питання це не знімає, але цього вже дуже немало. Точніше - це вже дуже багато.
І це дозволить зустріти новий інформаційний ранок, в зовсім іншому настрої.
«Я була впевнена, що з ним нічого не станеться»: трагічне прощання з засновником «Плацдарму» Олексієм Юковим у Києві
Ветеран Олексій Притула: про мову, Одесу, ТЦК та війну за свободу, а не за Зеленського
Зима 2026-2027: Три сценарії енергетичної кризи та готовність України
Україна атакує склади Wildberries: чому російський маркетплейс став ціллю та які наслідки для економіки РФ
Посол України в Польщі про образливі інциденти, майбутні виклики та історичні непорозуміння
Українцям за кордоном: нові правила військового обліку та консульських послуг
Люксові автівки за копійки: українські посадовці знову намагаються ввести в оману державу та громадян
Як Уолл-стріт навчили грати за правилами: Історія створення SEC
