День, який назавжди нас змінив
Зло не покаране, реванш на марші. Безсилля. Я не шукаю винних в провалі. Знаю, що це колективна відповідальність. Відповідальність тих, хто не був кращим, щоб замінити діючих політиків. Тих, хто не був готовий взяти владу і покарати винних. Тих, хто не розробив проектів реформ за попередні 23 роки і не представив системного порядку денного. Тих, хто легко розчаровується і тільки вміє протестувати. ... це все наша колективна відповідальність із тими хто у владі, і хто поза нею.
Ми виявились неспроможні ані покарати винних за смерть хлопців, ані змінити країну в їхнє ім'я.
І все, що я можу сказати сьогодні: я пам'ятаю. І не відступлю. Хай скільки років це займе.
Роуз Б. Сімпсон: Як мистецтво, автомобілі та природа формують шлях до самовираження
Орден Білого Орла: Польща позбавила Зеленського нагороди, а українські екс-президенти відмовилися від польських відзнак
Гуцульська культура: традиції, ремесла та виклики сучасності
Поранений водій вивіз подружжя зі зруйнованого прифронтового села на бронемашині
Центральна Азія на межі водної війни: крижані гори, посуха та гігантські ГЕС
Росіяни перекривають дороги, аби заправитися: дефіцит пального та вербування на війну
Крим залишився без бензину: окупаційна влада припинила продаж пального
Напруження на Близькому Сході: Ізраїль оточує підземний комплекс Хезболли, Іран погрожує США
