День, який назавжди нас змінив
Зло не покаране, реванш на марші. Безсилля. Я не шукаю винних в провалі. Знаю, що це колективна відповідальність. Відповідальність тих, хто не був кращим, щоб замінити діючих політиків. Тих, хто не був готовий взяти владу і покарати винних. Тих, хто не розробив проектів реформ за попередні 23 роки і не представив системного порядку денного. Тих, хто легко розчаровується і тільки вміє протестувати. ... це все наша колективна відповідальність із тими хто у владі, і хто поза нею.
Ми виявились неспроможні ані покарати винних за смерть хлопців, ані змінити країну в їхнє ім'я.
І все, що я можу сказати сьогодні: я пам'ятаю. І не відступлю. Хай скільки років це займе.
Сергій Ауслендер: школа на Запоріжжі, удари по НПЗ та втрати РФ
TED Talk: "Індекс гідності" як інструмент подолання політичної поляризації
Прогнози виборів у США: демократи можуть отримати контроль над Конгресом
Картину Пимоненка використали на етикетці горілки: художник виграв суд
Кирило Степанець: Київ побудований на кістках, а Байкове кладовище – дорогий «бізнес»
Микола Пимоненко: невідомі історії українського митця
Українська оборонка: державні КБ проти приватних компаній – хто має робити ракети?
Чому завищені вимоги до партнера руйнують стосунки: поради експертки
