День, який назавжди нас змінив
Зло не покаране, реванш на марші. Безсилля. Я не шукаю винних в провалі. Знаю, що це колективна відповідальність. Відповідальність тих, хто не був кращим, щоб замінити діючих політиків. Тих, хто не був готовий взяти владу і покарати винних. Тих, хто не розробив проектів реформ за попередні 23 роки і не представив системного порядку денного. Тих, хто легко розчаровується і тільки вміє протестувати. ... це все наша колективна відповідальність із тими хто у владі, і хто поза нею.
Ми виявились неспроможні ані покарати винних за смерть хлопців, ані змінити країну в їхнє ім'я.
І все, що я можу сказати сьогодні: я пам'ятаю. І не відступлю. Хай скільки років це займе.
Масована атака на українську логістику: збитки сягають мільярдів, компенсацій не буде
Росія посилила атаки ракетами "Онікс": чим небезпечна ця надзвукова зброя
Європа розробляє нові ракети для України: програма "Breakthrough"
Економічний розворот: Чому демократи випереджають республіканців вперше за десятиліття, і що це означає для України
Ізраїль ставить жорсткі умови перемир'я з ХАМАС: демілітаризація Сектору Гази та роззброєння
5% відкатів на дорогах: Як працює корупційна система в тилових областях України
Мобілізація заброньованих: чи законні відміна броні та примусова служба?
«Поклик Яру»: як табір виховує майбутніх лідерів України через патріотизм і випробування
