Росіяни витратили на це театральне дійство десь 100 мільйонів рублів, й усе відбулося так, як про це й попереджало СБУ – і явку окупанти намалювали чималу, і перемогли ті, кому це пророчили – Пушилін в так званій "ДНР" та Пасічник в так званій "ЛНР". І щоб заманити людей на дільниці бойовики використали два методи: погрожували бюджетникам та студентам усілякими карами за неявку, а також влаштували під дільницями атракціон небаченої щедрості із розпродажем овочів за ціною нижчою, ніж на ринку. Й обидва методи – спрацювали, то ж російські ЗМІ отримали красиву картинку із довгими чергами до дільниць.
Але ці так звані вибори були вкрай негативно сприйняті і офіційним Києвом, і всім світом – за винятком, звісно, Росії, Північної Осетії, Абхазії та може ще КНДР. Чому так?
По-перше, вони проводились всупереч усім можливим попереднім домовленостям – зокрема, і мінським угодам. І хоча в тих угодах вибори в ОРДЛО були прописані, втім, мали вони відбуватися лише після повного припинення вогню, а також за українськими законами і до українських органів влади. А те, що відбулося цієї неділі на окупованих територіях, фактично поставило хрест і на мінських угодах, і на сподівання за їхньою допомогою врегулювати ситуацію на Донбасі. Отже всі переговори, що тривали роками, виявилися марними.
По-друге, ці так звані вибори були фактично знущанням над демократичними цінностями, над якими так труситься сучасна міжнародна спільнота. Нам з вами може це до кінця ще не зрозуміло, але в Європі вельми переймаються, аби були дотримані всі передумови, що дають громадянам можливість дійсно вільного вибору в обранні керівників. Але ж нічого цього на окупованих територіях не було – волевиявлення відбулося фактично під дулами російських автоматів, під примусом – як до тамтешніх мешканців (які обов’язково мали прийти на дільниці), так і до кандидатів, яких фактично призначили. І, звісно, жодної опозиції на "виборах" не було – а це також є порушенням демократичних принципів, адже на будь-яких дійсно вільних виборах завжди є альтернатива кандидатам від влади. І хай то буде маргінальний кандидат, популіст чи любитель корів із мінімальною кількістю набраних голосів...
Але нічого цього в ОРДЛО не було, тому хоч за якими ознаками це фейкове волевиявлення не крути – стає зрозумілим, що єдиною його метою була легітимізація призначених Кремлем ватажків. Потрібно ж це було, аби в майбутньому примусити Київ з ними домовлятися. Адже і на п’ятий рік війни Москва всіляко заперечує свою участь у ній. І на усіх можливих рівнях переговорів із врегулювання ситуації на Донбасі Кремль завжди дистанціювався – мовляв, що ви нас вмовляєте припинити вогонь, ми тут ні до чого, домовляйтеся із тамтешніми "шахтарями" й "трактористами". Домовляйтеся із їхніми польовими командирами і ватажками. Й тепер Кремль буде казати – домовляйтеся з Пушиліним та Пасічником, адже їх обрав народ Донбасу.
Звісно, домовлятися з цими маріонетками Москви ніхто ні про що не буде, вони не мають жодної ваги та жодного впливу на реальну ситуацію. Але Кремль тепер матиме можливість використовувати їх, як ширму – прикриваючи свою фактичну окупацію Донеччини й Луганщини. Й завдяки "виборам", завдяки Пушиліну та Пасічнику Путін матиме можливість на міжнародному рівні робити здивоване обличчя й продовжувати заперечувати свою причетність до війни в Україні. І найогидніше, що це спрацює, найогидніше, що сучасний світ, повернутий на демократичних цінностях, таку брехню Путіна проковтне – схоже, вона всіх влаштовує. Всіх, окрім нас з вами.