Події в різних регіонах Росії малюють тривожну картину. У Самарі, де ракети "Фламинго" мали б приносити стабільність, лунають вибухи. У Єсентуках "герой СВО" Сергій Чуденцов, повернувшись з війни, став жертвою самосуду натовпу. Його загибель стала символом того, як "захисники батьківщини" можуть опинитися беззахисними на батьківщині, а не на полі бою.
Економічний колапс та дефіцит пального
У 2026 році найпопулярнішим "єдиноборством" у Росії стають бійки за бензин. Дефіцит пального призводить до тривалих автомобільних пробок, що сягають кількох місяців, та штовхання машин до заправок. Ці події свідчать про глибоку економічну кризу, яка змушує громадян вдаватися до екстремальних заходів заради задоволення найбазовіших потреб. Згадується можливість видачі талонів на продукти, що лише підкреслює серйозність ситуації.
Олександр Лунін, незважаючи на сотні тисяч російських солдатів, що перебувають у "зинданах" (ймовірно, ув'язнені або в полоні), продовжує відпочивати на пляжі, транслюючи паралельне життя, де "пацани кайфують в зинданах, а я кайфую на пляжі". Це свідчить про повну відірваність частини еліти від реалій країни.
Втрата довіри та песимістичні прогнози
Аналітики також висловлюють скептицизм щодо можливості Росії виграти війну на виснаження. Головний економіст Внєшекономбанку Андрій Кліпач заявив, що підтримка України Заходом робить перемогу РФ неможливою. Ця думка, висловлена навіть "прикормленими" економістами, свідчить про втрату віри у власні сили та песимістичні настрої в експертному середовищі.
Ситуація з поштовими відділеннями в Пермському краї, де тисячі людей не можуть отримати пошту через бездіяльність персоналу, ілюструє загальний занепад інфраструктури та сервісу. "Сенс побільше відправити народу, і може хто-небудь та й проскочить", – цитується командир бригади, що відображає цинічне ставлення до людського життя та низьку ефективність російської армії, яка трансформувалася з обіцянок швидкої перемоги у 2022 році до відчайдушної надії на "авось" у 2026 році.