Нещодавно, 8 жовтня, США розширили санкції проти Росії через її агресію в Україні. Під удар, зокрема, потрапили 3 особи та 9 підприємств з Росії, які підтримують спроби Росії інтегрувати Кримський регіон України за допомогою приватних інвестицій і проектів. А також санкції стосуватимуться тих, хто здійснив серйозні порушення прав людини.
Утім, попри все, останні санкції стосуються, по суті, всього кількох персоналій і є малоефективними. З одного боку, запровадження санкцій свідчить про втручання Росії у внутрішні справи України та визнання факту агресії Росії проти України, але, з іншого – говорити, що це серйозний крок, буде перебільшення.
Ті персоналії, ті фізичні особи, проти яких Захід ввів санкції – це колишні співробітники СБУ. До речі, проти них сама Україна не запровадила обмежень. За інформацією з відкритих джерел, у того ж Басова в Києві є нерухомість – службова квартира, яку він отримав від СБУ в 2014 році, вже після Майдану.
В свою чергу ЄС не готовий продовжувати санкційний тиск на Росію, зокрема у зв'язку із незаконними виборами в ОРДЛО. А Україна сама дає підстави Заходу для зміни риторики по відношенню до санкцій.
Варто зазначити, що коли в Європарламенті розглядали резолюції про ситуацію в Азовському морі і погрози з боку Росії, паралельно в Києві проходило спільне засідання українсько-російської комісії про квотування вилову риби в тому ж Азовському морі.
Цим ми даємо підстави ЄС вважати, що Росія – не агресор. По-друге, розглянути питання доцільності продовження санкцій. Незважаючи на заяви державного департаменту США щодо продовження застосовування пов'язаних з Україною санкцій проти РФ, США навряд чи посилюватимуть санкційний режим проти Росії після виборів в ОРДЛО.
Санкції проти Росії, спрямовані на ті сектори економіки Росії, які США розглядають потенційно небезпечними для себе. За чотири роки санкцій, попри оптимістичні заяви про стагнацію російської економіки, цього не відбулося. Крім того, звертає увагу той факт, що між США і ЄС все менше єдності щодо санкційного режиму.
Зокрема, екс-канцлер Німеччини Герхард Шредер нещодавно заявив, що Заходу треба визнати анексований Крим російським. Він натякнув, що йде геополітичне протистояння між США і Росії, і Вашингтон не зацікавлений у сильній Москві. При цьому Шредер зазначив, що між ЄС і Росією немає океану. І Європа змушена рахуватися з Росією.
Заяви Шредера – тривожний дзвоник з країни, яку Україна вважає форпостом антиросійських санкцій. Водночас, Росія продовжуватиме агресію проти України, і санкції її не зупинять.
Москва чітко йде на загострення ситуації на Донбасі. Кремль не просто визнає результати незаконних виборів в ОРДЛО. Мовиться про легітимізацію псевдореспублік, їх визнання. Перший крок Росія до їх визнання зробила тоді, коли запропонувала запросити на Радбез ООН представників окупаційних адміністрацій, під час розгляду питання незаконності виборів.