Бюджет-2019 побудований на консервативній основі, прогнозах дохідної і видаткової частин. Це називається збалансованістю, але для мене це в першу чергу його реалістичність. Чи зможемо ми реально зібрати ці доходи і відповідно чи буде у нас джерело для покриття видатків, без нарощування дефіцитів і боргів. Це надзвичайно важливо, бо внутрішні видатки можуть бути різними. Саме незбалансованість бюджету і нарощування боргів привело до тої ситуації, яку маємо зараз. Наступного року маємо заплатити близько 150 мільярдів гривень. І це лише відсотки по боргам. Тобто на обслуговування минулих боргів ми витрачаємо величезні кошти.
Позитивом є те, що вже третій рік поспіль йдемо в межах т.з. первинного профіциту. Якщо прибрати відсотки, які платимо, то витрачаємо менше, ніж збираємо доходів. Цей профіцит дає можливість зменшувати частку боргу від ВВП і зменшується навантаження на бюджет боргів. Це називається макроекономічним позитивом. Люди цього не бачать, але він дуже важливий для виходу із проблем, в які нас загнали попередні уряди.
Чи зможемо наступного року реалізувати бюджет по доходним частинам. Звісно, це залежатиме від ситуації із виборами. Якщо продовжиться нинішня економічна політика, то так, така можливість у нас буде. Якщо до влади прийдуть популісти, то цілком очевидно, що у нас будуть проблеми з курсом, інфляцією, із зростанням ВВП, особливо з третього і четвертого кварталів.
На наступний рік уряд також закладає підвищення мінімальної зарплати до 4 тис 173 грн. Це цілком припустимо, бо фактично таке підвищення знаходиться в межах показника інфляції. Коли ми йшли на підвищення мінімальної зарплати до 3 тис 200 грн, тоді були змушені це робити, особливо після такого глибокого падіння 2014-2015-их років.
Окрім того є фактори, які не так важливі для 2019-року, але вони неминуче нас очікують у 20-му. На тоді МВФ прогнозує нову хвилю глобальної економічної кризи. Якщо це так, то ціни на нафту впадуть, що для нас наче і добре, але разом з тим впадуть ціни на наш основний експорт. А це металургія та аграрна продукція. Експортна виручка буде надходити в недостатньому обсязі, відповідно будуть падати і доходи державного бюджету від підприємств, а звідси і тиск на курс і взагалі на збалансованість бюджету.
Тобто у 20-му році ми неминуче будемо в умовах сильного зовнішнього тиску. І якщо до цього ми ще й будемо проводити популістичну політику, то отримаємо ситуацію, яку мали у 2008-2009их роках, коли економіка обвалилася майже на 15%. От чим може завершитись популізм 19-го року.