Calendar Icon

РРО, КИК, финмониторинг: какие налоговые нововведения были в 2020-м и чего ждать в 2021-м

06.01.2021 12:15
Яна Михайлюк, «liga.net»

2020 рік пройшов під знаком "Малої податкової реформи", яка запроваджена законом №466-IX. Серед основних його новел – введення норм щодо контрольованих іноземних компаній (КІК), змін до законодавства про трансфертне ціноутворення, оподаткування податком на прибуток та ПДВ.

Багато баталій розвернулося навколо законодавства про обов’язкове застосування касових апаратів (РРО).

Нижче – детальніше про ці та інші зміни, а також прогнози на майбутній рік у корпоративному та податковому праві.

1. "Мала податкова реформа" або закон №466-ІХ

Цим законом внесено зміни до ПК України як до загальних питань щодо адміністрування податків (змінено порядок надання індивідуальних податкових консультацій, уточнено строки сплати податків тощо), так і до окремих питань оподаткування.

Серед них – зміни в частині трансфертного ціноутворення, розширення поняття постійного представництва, запровадження процедури взаємного узгодження, зміни щодо оподаткування податком на прибуток та ПДВ, зміни щодо порядку амортизації, а також багато інших.

Однією з ключових новел цього закону є запровадження норм щодо КІК.

Довідка. КІК – це будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі та/або корпоративне утворення (об'єднання), організація без статусу юридичної особи, які визнаються такими, що знаходяться під контролем фізичної або юридичної особи-резидента України.

Які наслідки настають для власника (контролера) такої іноземної компанії?

1. Подання повідомлень до контролюючого органу про кожне придбання/відчуження частки в іноземній компанії або ліквідацію іноземної компанії протягом 60 днів з дня настання таких обставин.

2. Щорічна подача звіту про КІК, включаючи фінансову звітність такої компанії, одночасно з декларацією про доходи фізичної особи/декларацією з податку на прибуток.

3. Сплата податків з частини скоригованого прибутку КІК.

А тому, основним предметом обговорення в частині КІК є поведінка контролера щодо такої іноземної компанії, а саме: ліквідувати, реорганізувати, змінити податкову резидентність (контролера або самої компанії) чи взагалі нічого не робити.

Чого чекати в наступному році по КІК?

Норми щодо КІК мали набути чинності з 1 січня 2021 року. Тобто в 2022 році власники іноземних компаній мали би подавати перші звіти по КІК за 2021 рік. Але Верховна Рада прийняла законопроєкт №4065, який передбачає відтермінування запровадження норм щодо КІК на один рік – до 2022 року.

Також важливим є очікуване у 2021 році приєднання України до угоди CbC MCAA та автоматичний обмін фінансовою та податковою інформацією.

2. Новий закон про фінмоніторинг №361-ІХ

Серед нововведень закону, в першу чергу, варто назвати:

• ризик-орієнтований підхід (Risk-Based Approach);

• зміна критеріїв фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

• запровадження механізму належної перевірки;

• удосконалення процедури верифікації клієнтів;

• зміна процедури фінансового моніторингу під час переказу коштів;

• нові підходи до відповідальності суб'єктів первинного фінансового моніторингу;

• а також обов'язок розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників компанії та підтримка такої інформації в актуальному стані.

Щорічно власники компаній (або уповноважені особи) мають подавати державному реєстратору/нотаріусу пакет документів, що підтверджують відомості про бенефіціара компанії.

Серед таких документів повинна подаватися структура власності, форма та зміст якої мали бути затверджені до кінця липня 2020 року, але на кінець року такого документу немає.

Якщо у 2021 році форма та зміст структури власності буде затверджена, то всі компанії (за окремими незначними винятками) зобов'язані будуть протягом трьох місяців оновити інформацію про бенефіціара компанії.

3. РРО для платників єдиного податку 2-4 групи

З 1 серпня 2020 року стартував перший етап застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО). На цьому етапі використання РРО є обов'язковим для платників єдиного податку (ЄП) 2-4 груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, та реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Також, незалежно від виду діяльності, РРО має використовуватись з моменту, коли обсяг доходу перевищив 1 млн грн.

Попередньо, застосування РРО платниками ЄП 2-4 групи було заплановано в три етапи, останній з яких мав розпочатися в квітні 2021 року.

Але наприкінці року все ж таки прийнято закон, який відтерміновує обов'язкове застосування РРО платниками ЄП 2-4 групи ще на рік до 2022 року і повністю скасовує механізм "кешбек".

Також, цим законом змінено, а фактично підвищено, хоч і не суттєво, граничні обсяги доходу для 1-3 групи платників ЄП, а саме:

4. Мораторій на проведення податкових перевірок

На час карантину був введений мораторій на проведення планових податкових перевірок, який затягнувся значно довше, ніж планувалося. На сьогодні діє заборона на проведення планових перевірок бізнесу.

Такі "пільги" є значною перевагою для власників компаній, оскільки дають час на підготовку до візиту податківців та позбавляють від додаткових витрат в такий складний для бізнесу час.

Поряд з цим, є і мінуси – держслужбовці говорять про ризики несплати податків в орієнтовних розмірах понад 11 млрд грн. У зв'язку з цим на розгляді у ВРУ перебувають законопроєкти щодо скасування мораторію на планові податкові перевірки.

Чи буде скасований мораторій у 2021 році – наразі невідомо. Але, як тільки мораторій скасують, перевірки стануть ще "агресивнішими" і потрібно готуватися заздалегідь.

5. Форс-мажор та орендна плата

Під час "жорсткого" карантину бізнес був фактично позбавлений можливості використовувати займані приміщення за призначенням. Особливо болюче це питання постало для орендарів, які фактично не використовуючи приміщення, були зобов'язані платити орендну плату.

У зв'язку з цим у Цивільний кодекс внесли зміни щодо зменшення розміру орендної плати до обсягу витрат орендодавця на комунальні послуги та сплату податків впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності через запроваджений карантин.

Окрім того, в разі, якщо з орендодавцем не вдалось домовитись, то введення карантину включено до форс-мажорних обставин, у зв'язку з настанням яких, можна отримати сертифікат торгово-промислової палати (ТПП) про їх засвідчення. Такі сертифікати можуть бути використані як у переговорах з орендодавцем, так і в судових спорах.

Це питання знову набуває актуальності в зв'язку з прогнозованим введенням локдауну на період з 8 по 24 січня 2021 року. Втім, не існує гарантії, що він не буде продовжений.

6. Дія City

Зважаючи на масштаби розвитку ІТ-галузі в Україні, одним з позитивних прогнозів на 2021 рік є запровадження віртуальної вільної економічної зони зі спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом.

Законопроєктом про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні №4303 пропонується запровадити такий спеціальний правовий режим для ІТ-компаній, який передбачає можливості:

• оподаткування на рівні 4-7% від обороту компанії;

• обрання контрактної форми трудового договору;

• концепція GIG-працевлаштування – до звичної моделі фрілансу додаються основні трудові права працівника (відпустка, лікарняні тощо);

• функції директора компанії може виконувати інша юридична особа, що дозволить наймати професійні управлінські компанії;

• гнучкі інструменти залучення фінансів від інвесторів.

Хоча пандемія COVID-19 та запровадження карантину внесли суттєві зміни як у життя кожного з нас, так і у глобальну світову економіку та взаємозв'язки, однак все, що стається, стається на краще. Завдяки обмеженням щодо особистого спілкування, ми отримали суттєвий поштовх до прискорення розвитку цифрових комунікацій.

Стало можливим проведення загальних зборів акціонерів у дистанційному режимі, подання документів для державної реєстрації ТОВ в електронній формі та інше.

Окрім того, загальні тренди щодо розвитку податкового законодавства в контексті подальших кроків із запровадження плану ВЕРS та автоматичного обміну інформацією залишаються незмінними.

Темы публикации:
Популярные видео на YouTUBE
Материалы по теме
А-9833,6 грн./литр
А-95+30,27 грн./литр
А-9528,77 грн./литр
А-9227,87 грн./литр
ДТ28,27 грн./литр
LPG15,87 грн./литр
Это интересно
Самые читаемые новости
Лучшие видео с YouTUBE
Популярные блоги
Погода и гороскоп
Автоновости