«Люди майбутнього» для прикриття монстрів минулого
Коли напередодні виборів 5-й президент вибив собі персональну освітню субвенцію на 1 мільярд (фонд Президента України з підтримки освіти, науки і спорту), я вважав це спробою піару на молоді.
Коли через три неповні роки вже новий, 6-й президент вибиває собі 7 мільярдів на «президентський університет», я не можу, при всій своїй повазі до нього як особистості, вважати, що це щось інше, нове і прогресивне.
Уявімо, що випуск «людей майбутнього» станеться вже у червні цього року. Куди підуть ці люди? В губернатори, керівники департаментів, міністри, префекти?
Хто їх призначить на ці посади?
Хіба таких людей немає вже зараз? З новим мисленням, з європейською та американською освітою. Але їм гідне місце знайдеться лише в приватних компаніях, бо в державних органах і компаніях на ключових посадах зараз місце тільки тим, хто лояльний, дасть результат не в економіці, а на виборах (а між виборами – в рейтингах). А на посадах «збігай», «роздрукуй», «перенабери більшим шрифтом» таким людям тим більше робити нічого.
На мою думку, 7 мільярдів гривень доцільно потратити на реформу вищої та спеціальної освіти:
- виставити державні вузи на продаж (захочуть громади міст викупити свої вузи – будь ласка, захоче трудовий колектив – хай бере навіть в розстрочку на 10 років);
- в бюджет освіти закладати замість комуналки і зарплат викладачам лише вартість держзамовлення, причому змістити акцент з юристів-економістів-менеджерів на слюсарів-зварювальників-агрономів;
- вища освіта (молодший спеціаліст, бакалавр, магістр) – обов’язково платна, хто вчиться на держзамовленні – підписує контракт на 3 роки з умовою працевлаштування неподалік від місця навчання (в межах громади чи сусідніх громад), хто не хоче – повинен викупити себе, тобто оплатити повну вартість навчання;
- вузи проводять конкурси або за результатами ЗНО (визначена наперед вартість навчання) або за відкритим аукціоном вартості навчання (якщо хтось хоче дорого оплатити вартість навчання дитини, яка чомусь не здала ЗНО на прохідний бал, чому не дати вузу заробити);
- для випускників вузів державні іспити у формі ЗНО. Дипломи отримують лише ті, хто набрав прохідний бал. Дипломні роботи розміщуються у відкритому доступі за 90 днів до захисту з метою перевірки на плагіат будь-ким охочим. Кваліфікаційна комісія повинна врахувати всі зауваження до роботи та має право не допустити роботу до захисту. Випускник має право 3 роки доздавати держіспити (у формі ЗНО) та дипломну роботу, щоб отримати диплом;
- і, нарешті, полегшення школярам: ЗНО (крім історії і мови) обов’язково знають лише ті, хто хоче поступати на держзамовлення. Історію і мову здають всі. Інші предмети – за бажанням.
Насправді, люди майбутнього уже навколо нас. Вони, як кіборги, заполонили всю планету. І мистецтво глави держави полягає не в тому, щоб, не помічаючи цих, виростити нових, а в тому, щоб зібрати цих, мотивувати їх, поставити ціль і відійти, дати їм «зробити щось разом».


«Я була впевнена, що з ним нічого не станеться»: трагічне прощання з засновником «Плацдарму» Олексієм Юковим у Києві
Ветеран Олексій Притула: про мову, Одесу, ТЦК та війну за свободу, а не за Зеленського
Зима 2026-2027: Три сценарії енергетичної кризи та готовність України
Україна атакує склади Wildberries: чому російський маркетплейс став ціллю та які наслідки для економіки РФ
Посол України в Польщі про образливі інциденти, майбутні виклики та історичні непорозуміння
Українцям за кордоном: нові правила військового обліку та консульських послуг
Люксові автівки за копійки: українські посадовці знову намагаються ввести в оману державу та громадян
Як Уолл-стріт навчили грати за правилами: Історія створення SEC












