Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступила зі спеціальною заявою, в якій наголосила, що право ЄС має верховенство над національним правом, включаючи і конституційні норми. Про це говорять і інші європейські політики і дипломати – але розуміння у Варшаві вони явно не знаходять.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, який, власне, і звертався до Конституційного трибуналу, заявив на своїй сторінці у фейсбуці, що «місце Польщі є і буде в європейській сім’ї народів», але при цьому закликав не ставитися до своєї країни як до «держави другої категорії».
Ми спостерігаємо парадоксальну ситуацію. З одного боку, у Варшаві, на відміну від Лондона, не хочуть навіть чути про можливість виходу країни з Європейського союзу. А з іншого – демонструють очевидне небажання грати за правилами, з повагою ставитися до принципів, на яких, власне, і базується Європейський союз. І в цій явно кризової ситуації глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Шарль Мішель прибудуть до Києва для участі у саміті Україна – ЄС. Від цього саміту в Офісі президента, зокрема, очікують закріплення у підсумковій декларації європейської перспективи України.
Польща на протязі багатьох років захищала цю ідею. Навіть розбіжності у сфері політики історичної пам’яті, які в останні роки значно охолодили відносини Києва і Варшави, не вплинули на ставлення польського керівництва до ідеї європейської і євроатлантичної інтеграції України. Потрібно пам’ятати, що аж ніяк не всі країни ЄС цю ідею поділяють. Хтось з міркувань «географічних», а хтось – з міркувань політичних, щоб не вносити додаткову напруженість у і без того складні відносини з Росією.
Україна може, перш за все, розраховувати на підтримку своїх сусідів, країн у центрі Європи і на узбережжі Балтійського моря. Але серед цих країн Польща – найбільша держава. Й вона має неабиякий вплив. Так було до останнього часу.
Але з моменту, коли Варшава опинилася у стані постійного конфлікту з Європейським союзом, її позиції в цьому об’єднанні значно ослабли. Сьогодні польських керівників слухають – але до них не прислухаються. У країнах «старої Європи» впевнені, що Польща зараз повинна думати насамперед про повернення до загальних правил Євросоюзу. І для України ця ситуація пов’язана із серйозними втратами.
Велика Британія, керівництво якої завжди із розумінням ставився до українського прагнення захистити власний суверенітет і не піддаватися на шантаж Кремля, вже за межами ЄС і зараз входить у передбачуваний період економічної та енергетичної кризи після «Брекзіту». А Польща, цей багаторічний «адвокат України» в ЄС, перетворюється на державу із власними зовнішньополітичними особливостями – всередині Євросоюзу, але без можливості реально впливати на його політику.
І зараз, коли у Варшаві говоритимуть про європейську перспективу України, будуть надавати сусідній країні швидше ведмежу послугу. Тому що дозволять багатьом європейцям задуматися: а що станеться, якщо Україна з її анархічною політичною культурою теж не захоче після вступу в ЄС поважати загальні принципи об’єднання і перетвориться на «другу Польщу»?