Поки не почалася осіння бездоріжжя, російська армія має дати переконливий і наочний результат. Успішний наступ, прорив фронту – будь-що. Що можна красиво показати як «досягнення цілей СВО». І використовувати на переговорах як аргумент для Трампа та Європи. Ось тільки осінь дедалі ближче. А результатів наступу...
Під Покровськом зараз зосереджена просто величезне угруповання противника. Порівняна за розміром із Авдіївкою на піку штурмів – понад 110 тисяч.
І що? Прорив на Добропіллі закінчився обрізанням «вух зайця» та двома локальними котлами. А якби окупанти не встигли швидко перекинути резерви для порятунку свого угруповання – до оточення потрапила б і «голова». Тож від великих планів наступу у всіх напрямках (оточення Покровська, наступ на Добропілля та загроза Костянтинівки з півдня) довелося відмовитися. І зосередити всі сили саме на Покровську
Водночас місто намагаються оточити та на випадок провалу готуються до лобового штурму. В останньому випадку результат уже передбачуваний за прикладами Авдіївки, Бахмута, Торецька або Часового Яру. Довго та з великими втратами. Інакше з міськими боями не виходить.
Тобто це далеко за межами дед-лайну у форматі «все закінчити у 2025 році». Це не козир на переговорах і не досягнення цілей СВО. Це м'ясорубка з незрозумілим результатом.
Наразі великі сили зосереджуються на Запорізькому напрямку. Там навіть точаться спроби штурму на різних ділянках фронту, щоб знайти слабке місце в обороні. Поки що не знайшли, та й варіантів для серйозного наступу там не так багато.
Звичайно, успіх на Півдні з виходом до Запоріжжя виглядав би переконливо, але поки не виходить у них «кам'яна квітка». А про цю ділянку в інформаційному просторі говорили мало, тому для пропаганди потрібне реальне просування, а не 500 метрів посадки чи нікому не відоме селище.
Ключовою метою, яка б дозволила закрити всі політичні питання, залишається вся Донецька область. Але там практично нема результатів. І навіть взяття Покровська (невідомо, наскільки реальне і коли) не закриває питання. Ключова агломерація Донецької області зараз, як і раніше – «Костянтинівка-Дружківка-Краматорськ-Слов'янськ».
Ці міста під постійними прильотами КАБів, відео з Констахи неможливо дивитися без болю, але про реальний наступ і штурм не йдеться. Усі ці бої під Торецьком та навколо Часового Яру залишаються локальними без помітних поступів.
Отут і доводиться згадувати про старі плани, про які я писав ще рік тому. Наступ на Лиманському напрямі. Щоб перерізати трасу Слов'янськ – Харків. Два роки противник б'ється над розв'язанням цього завдання, але без результату. Проте останнім часом можна констатувати, що там дуже тяжка обстановка.
І супротивник повільно, але просувається. По карті видно, що там теж ростуть «вуха зайця» у напрямку до Дробышева з прицілом на Святогірськ. Ну, у Генштабі теж карти бачать. І недаремно Головком днями обережно натякав на наші резерви. "Обрізання вух" ЗСУ робити вміють. А потім зробимо окупантам обрізання у його класичному сенсі, але не обмежуючи себе розмірами обрізуваного…
Читайте також: "Реальність проти нас": після здобуття Покровська у росіян знову відкриється нове дихання