Науковці та співробітники Інституту луб’яних культур Національної академії аграрних наук України в Глухові звертаються до громадськості у зв’язку з критичною ситуацією навколо наукової установи та бездіяльністю керуючих органів.
Цей науковий заклад унікальний, адже здобутки наших вчених добре відомі світовій спільноті. При цьому ситуація довкола Інституту луб’яних культур виглядає так, наче заклад свідомо знищують.
Колектив відкрито звертається з проханням ініціювати проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності установи з метою встановлення реальної картини.
Так, колектив закладу опублікував звернення. У ньому йдеться, зокрема, про те, що Науково-кадровий потенціал Інституту в значній мірі втрачений. За останній рік звільнилось сім науковців, серед яких два кандидати та один доктор наук та низка провідних спеціалістів, що забезпечували стабільну життєдіяльність установи. Крім того, щодня збільшується кредиторська заборгованість Інституту. Директор не пропонує колективу жодної стратегії виходу із кризового стану.
Далі текст звернення дослівно:
“Інститут луб’яних культур НААН одна з провідних наукових установ України з багатою історією і традиціями. Заснований у 1931 році як Всесоюзний науково-дослідний інститут конопель.
Основне завдання установи – це наукове забезпечення галузей льонарства та коноплярства України, виробництво оригінального та елітного насіння луб’яних і зернових культур.
Інститут луб’яних культур – всесвітньо визнана науково-дослідна установа з унікальним науковим потенціалом та науковою школою з луб’яних культур, завдячуючи титанічним зусиллям вчених якої створено сорти однодомних конопель з повною відсутністю наркотичних сполук, що дозволило повернути цінну технічну культуру у світове виробництво та внесло суттєвий вклад у боротьбу з розповсюдженням наркоманії, і яка в Україні та за її межами позиціонується як передовий науково-методичний центр з проблем коноплярства.
Завдяки плідній роботі в напрямі підготовки наукових кадрів в установі створена наукова школа з селекції та насінництва луб’яних культур. Зусиллями й наполегливою працею д.с.-г.н., проф. Г.І. Сенченка підготовлені висококваліфіковані селекціонери, більшість з яких і понині працюють в науковому колективі. Зараз д.с.-г.н., проф. В.Г. Вировець, д.с.-г.н., с.н.с. І.М. Лайко, д.б.н., проф. М.Д. Мигаль та інші – поглиблюють наукові основи селекційної роботи з луб’яними культурами.
Інститут луб’яних культур – власник Української національної колекції льону та конопель, в якій зібрані зразки з унікальними біологічними і господарськими ознаками. Колекція конопель є однією з найбільших у світі й налічує більше півтисячі зразків, а колекція льону – 1300.
Колективу наукової установи є чим пишатися, оскільки навіть в найскладніші часи робота не зупинялася.
Основні досягнення установи:
- колективом науковців створено близько 70 сортів конопель, з них перші у світі сорти однодомних конопель з відсутністю наркотичних властивостей (ЮСО-31, Глера, Гляна, Глесія, Глухівські 51) і повною відсутністю наркотичних сполук (Вікторія, Ніка), при цьому в європейській методиці нового селекційного матеріалу сорт ЮСО-31 є сортом-стандартом за 6 ознаками;
- створено 11 сортів льону-довгунця з високою продуктивністю і якістю волокна, що посприяло поширенню вітчизняних селекційних розробок;
- забезпечення сортами конопель селекції Інституту луб’яних культур світового виробництва, а саме країни ЄС, Канади, США, КНР, РФ, Уругваю, Австралії та ін.;
- розроблені технології механізованого збирання та первинної переробки льону-довгунця та конопель і технічні засоби для їх реалізації, що дозволило замінити ручну працю машинною;
- досліджено перспективне застосування продукції коноплярства у харчовому, енергетичному, медичному та будівельному напрямах;
- розроблені інструментальні методи оцінки якості луб’яних культур та державні стандарти, що дозволило проводити об’єктивну оцінку сировини;
- на базі установи проводяться міжнародні конференції, семінари, круглі столи та практичні навчання з питань розвитку галузей луб’яних культур.
Колектив Інституту луб’яних культур НААН, який, незважаючи на всі негаразди та перипетії останніх років, доклав, докладає і буде докладати всіх зусиль, щоб зберегти вітчизняні галузі коноплярства та льонарства. Здобутки наших вчених добре відомі світовій спільноті, а розробки користуються попитом на внутрішньому і зовнішньому ринках.
На сьогодні колектив Інституту занепокоєний тією кризовою ситуацією, що склалася у нашій науковій установі і може призвести до її повного знищення.
Суть цієї ситуації у полягає у наступному:
Науково-кадровий потенціал Інституту в значній мірі втрачений. Так, за останній рік звільнилось сім науковців, серед яких два кандидати та один доктор наук та низка провідних спеціалістів, що забезпечували стабільну життєдіяльність установи. Основною причиною цих звільнень стали, на наш погляд, штучно створені умови з суттєвої заборгованості і затримки з виплати заробітної плати. На сьогоднішній день окремим співробітникам інституту не сплачено заробітну плату за 12 місяців, а сумарна заборгованість всім співробітникам складає більше 4 млн. грн. Кошти, що надходять з НААН в якості бюджетного фінансування, розподіляється між усіма співробітниками Інституту у відсотковому відношенні, в залежності від суми заборгованості кожного працівника. Враховуючи вищесказане, деякі співробітники фактично отримують на руки не більше 2000 гривень, на які мають існувати цілий місяць.
Щодня збільшується кредиторська заборгованість Інституту перед юридичними особам та державними органами зі сплати всіх видів податків. Реальна її сума колективу не озвучується. Отримати дані із заборгованості від відділу бухгалтерського обліку та звітності неможливо з тієї причини, що в ньому відсутні відповідні спеціалісти (головний бухгалтер та його заступник звільнилися), також відсутній спеціаліст кадрової служби.
За даної ситуації директор Інституту фактично сконцентрував у своїх руках усі повноваження, що стосуються прийняття рішень щодо вибору покупців продукції, умов оплати та інших умов господарських договорів. Тобто, з вченою радою не проводяться обговорювання з метою вибору найбільш вигідних для Інституту покупців та умов договорів. В окремих діях директора простежується тенденція нівелювання інтересів Інституту на користь інтересів окремих фізичних та юридичних осіб. Така штучна концентрація повноважень створює високі ризики корупції та ставить під загрозу виконання розпоряджень Президії НААН.
Ресурсне забезпечення та матеріально-технічна база Інституту знаходяться в критично незадовільному стані, що негативно впливає як на якість проведення наукових досліджень, так і господарську діяльність.
Відсутня комунікація між директором Інституту та колективом науковців. Директором не запропоновано колективу жодної стратегії виходу із кризового стану. Зокрема, до цього часу відсутня виробнича програма на поточний рік, не складено реалістичних пропозицій з боку керівництва щодо погашення заборгованостей. Посівна 2024 року фактично зірвана. Так, станом на 30.05.2024 з 1026 га ріллі засіяно близько 100 га (без внесення добрив). Причини труднощів директор пояснює військовим станом, можливим наступом рф та іншими зовнішніми факторами, але ж ніяк не своєю бездіяльністю.
Колектив Інституту не має можливості в повній мірі оцінити стан фінансово-господарської діяльності установи. У 2023 та 2024 роках директор не звітував з цього питання перед колективом, саботуючи проведення загальних зборів працівників, на яких, за умовами Статуту, має щороку надавати докладну інформацію про свою роботу.
З боку різних бізнесових структур йде шалений тиск на Інститут з вимогою передачі під різним приводом як колекційних зразків насіння луб’яних культур, так і сортів, які є об’єктами майнового права інтелектуальної власності Інституту.
Звернення колективу з аналогічним листом до Національної академії аграрних наук України не дало ніякого результату. Співробітники інституту в різні способи «шукають підтримки», звертаючись до Прокуратури, Держпраці, Держаудиту, але поки безрезультатно.
Невже в нашій країні відсутній Закон. Невже свавілля та бездіяльність окремих посадовців може буди безкарною такий тривалий час.
За що ж тоді гинуть на війні наші рідні, друзі, колеги!!!????
Колектив змушений звертатися у формі відкритого листа до громадськості. Ми не можемо втрачати унікальні надбання світового рівня на користь окремих приватних інтересів.
Колектив відкрито звертається з проханням ініціювати проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності установи з метою встановлення реальної картини.
Напруга в Інституті висока і колектив знаходиться на межі відчаю.
За чесних і прозорих умов діяльності колектив готовий плідно працювати для розбудови галузей льонарства і коноплярства задля скорішої нашої Перемоги та післявоєнної відбудови України”, – йдеться в зверненні.
Читайте також: "Не раджу ігнорувати нашу злість": військовий про легалізацію медичного канабісу