Верховна Рада підтримала законопроєкт №1137, який передбачає створення єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Ініціатива обіцяє зручність та швидкість доступу до даних, але одночасно породжує серйозні питання щодо безпеки та захисту персональної інформації українців.
Що таке єдина система
Документ, розроблений Міністерством соціальної політики, передбачає об’єднання десятків державних реєстрів в одну цифрову платформу. Йдеться про:
- електронну систему охорони здоров’я,
- демографічний реєстр,
- податкову базу,
- реєстри нерухомості та транспорту,
- дані прикордонників, судових органів, виконавчого провадження, освіти, РАЦСів, земельного кадастру тощо.
Фактично це означає формування повного цифрового профілю кожного громадянина — від місця проживання й авто до історії здоров’я чи податкових зобов’язань.
Аргументи «за»
- Зручність: більше не потрібно звертатися в десятки інстанцій. Усі дані зберігатимуться «в одній цифровій папці».
- Прозорість: передбачено, що кожен доступ до інформації буде фіксуватися — із зазначенням дати, часу та посадової особи.
- Фінансування: проєкт підтримають не лише з держбюджету, а й міжнародні партнери та інвестори.
Аргументи «проти»
- Безпека: приклади останніх років доводять, що витоки персональних даних в Україні вже траплялися. У 2018-му позов подали 750 клієнтів «ПриватБанку», у 2022-му на хакерському форумі продавали масиви персональних даних українців, а в 2024-му обговорювалася ймовірна витік інформації з «Дії».
- Зберігання за кордоном: передбачено, що центри обробки даних можуть бути розташовані поза Україною, що викликає запитання до контролю над ними.
- Видалення даних: громадяни зможуть вимагати видалення інформації лише у випадках, коли її збір відбувся з порушенням закону. Але видалити записи про шлюб, прописку чи майно фактично неможливо.
- Доступ правоохоронців: передбачений широкий перелік органів, які зможуть робити електронні запити та отримувати інформацію фактично «по клацанню пальців».
Хто і як контролюватиме
За словами депутатів, кожен запит у системі залишатиме слід і буде прив’язаний до електронного цифрового підпису конкретної особи. Однак стаття 13 проєкту містить норму: ніхто не зобов’язаний повідомляти громадянина про те, хто саме переглядав його дані. Це означає, що простежити використання інформації зможе лише уповноважений державний орган, але не сам власник даних.
Контекст і ризики
Експерти наголошують: головна загроза не в самій ідеї цифрової централізації, а в ризиках витоку даних. Адже навіть найзахищеніші сервери у світі піддавалися атакам. Водночас українська практика показує, що публічних вироків у справах про витоки даних фактично немає.
Автор сюжету, морський юрист Микола Гольбін, підсумовує:
«Єдина база — це зручно. Але хто гарантує, що ваші дані не опиняться завтра у відкритому доступі?»
Читайте також: Харківський прокурор Володимир Шевченко задекларував подарунок у вигляді квартири вартістю 3,8 млн грн