Вибори під тиском: як Росія намагається вплинути на Молдову через фейки та гроші

Новини

26.09.2025 12:53 (Оновлено 26.09.2025 в 12:53)

BBC News, «Facenews»

Новини

Молдова опинилася в епіцентрі масштабної інформаційної та фінансової атаки з боку Росії напередодні парламентських виборів 28 вересня. Служба розвідки країни звинувачує Москву у рекордних витратах на спроби зламати виборчий процес та схилити громадян до підтримки проросійських сил.

Політичний контекст

Молдова з населенням 2,4 мільйона минулого року на референдумі підтримала курс на вступ до ЄС. Проте голосування тоді вже супроводжувалося численними звинуваченнями у російському втручанні. За даними поліції, громадянам навіть платили за участь у протестах проти євроінтеграції.

Організатором цих акцій називають олігарха-втікача Ілана Шора, який мешкає у Москві. Тепер він відкрито пропонує фінансування антиурядових протестів, що в Кишиневі називають прямим втручанням у вибори.

«Електоральний хакатон» і фейкові опитування

Розслідування BBC показало, що напередодні виборів у Telegram було створено закритий канал під назвою Electoral Hackathon. У ньому близько 35 «рекрутів» отримували онлайн-лекції, як під виглядом звичайних громадян впливати на політику в обмін на гроші.

Журналістка під прикриттям «Анна» потрапила в цю мережу. Їй запропонували роботу — проводити вуличні «соцопитування», за які обіцяли 600 молдовських леїв (близько £25) за кожне. Формально ці опитування велися від імені неіснуючого «Європейського центру вільної демократії», а їхні питання містили відверті фейки про владу і просували проросійську партію «Молдова Маре» та її кандидатку Вікторію Фортуну.

Вікторія Фортуна: скандальна кандидатка

Фортуна, колишня антикорупційна прокурорка, була змушена піти з посади після звинувачень у витоку даних кримінальних справ. Тепер вона балотується в парламент від «Молдови Маре» і відома своїми тісними зв’язками з Росією.

Попри блокування чотирьох партій Центральною виборчою комісією, Фортуна та її політична сила після оскарження таки залишилися у виборчій гонці.

«Цифрова бригада» і фінансування з Москви

Після першої серії завдань журналістку додали до приватного каналу «Бригада». Там вона отримала нові інструкції: створювати фейкові акаунти у Facebook та TikTok, поширювати щоденні пости проти уряду та на підтримку акцій Шора.

Оплата мала надходити з московського ПСБ Банку — державної установи, яка перебуває під міжнародними санкціями. Фактично гроші Росії напряму фінансували дезінформаційні кампанії у Молдові.

BBC виявило щонайменше 90 акаунтів у TikTok, які діяли синхронно з мережею «Анни». Вони зібрали понад 23 мільйони переглядів і 860 тисяч лайків — колосальні масштаби для країни з населенням лише 2,4 мільйона.

Мета операції

За словами координаторів, у випадку невигідного результату виборів, ці «опитування» та інформаційна кампанія мали слугувати підґрунтям для звинувачень у нібито сфальсифікованому голосуванні.

Таким чином, Кремль створює основу не лише для впливу на громадську думку, а й для делегітимізації виборів загалом.

Наслідки для країни

Хто б не переміг на виборах у неділю, аналітики впевнені: хвиля російської дезінформації вже завдала серйозної шкоди молдовському суспільству. Недовіра до інституцій, поляризація громадян та підрив віри у демократичні процеси можуть залишитися надовго.

Молдова стала черговим прикладом того, як Росія використовує гроші, пропаганду та технології для підриву сусідніх держав. І хоча масштаб викриття зусиллями журналістів та спецслужб є безпрецедентним, головне питання залишається відкритим: чи зможе країна захистити власний вибір від зовнішнього втручання?