Після відставки Єрмака: боротьба за нову голову ОП та вимога «ремонту системи»

Відставка Андрія Єрмака, на думку народного депутата Ярослава Железняка, стала лише першим кроком у набагато ширшій кризі системи влади. Тепер ключовими питаннями є призначення нового голови Офісу президента, голосування бюджету та перезавантаження силових органів.

Про це парламентар розповів у новому випуску на каналі «Залізний нардеп», спираючись на матеріали провідних ЗМІ та власні оцінки.

Хто очолить Офіс президента: Шмигаль, Федоров чи Поліс?

За словами Железняка, станом на останні дні активно обговорюється декілька кандидатур на посаду голови ОП. Серед них:

• прем’єр-міністр Денис Шмигаль;
• віцепрем’єр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров;
• заступник керівника ОП Олексій (або інший заступник, якого він називає «Поліс»);
• раніше також згадувалися Юлія Свереденко та Кирило Буданов, однак, за даними депутата, їхні нинішні посади вважаються пріоритетними.

Железняк оцінює шанси приблизно так: по 40% – у Шмигаля й Федорова, близько 20% – у «Поліса». Він припускає, що в разі переходу Шмигаля в ОП Федоров може очолити Міністерство оборони. Остаточне рішення, за його словами, президент ухвалюватиме після повернення з закордонної поїздки.

Бюджет як тест на керованість влади

Окрема, не менш важлива тема – державний бюджет. Железняк нагадує, що на засіданні фракції «Слуга народу» мають обговорювати, чи вдасться зібрати голоси за головний фінансовий документ.

Серед ключових проблем він називає:

• недостатнє фінансування оборони;
• дискусії навколо зарплат військових і вчителів;
• «хотєлки» різних депутатських груп.

На його думку, якщо коаліції вдасться ухвалити бюджет, це стане сигналом, що влада ще утримує контроль над процесами. Якщо ні – можна очікувати чергову хвилю кадрових рішень, зокрема щодо прем’єра та міністрів, а також можливе переформатування коаліції.

Сам Железняк заявляє, що за нинішню редакцію бюджету голосувати не буде, вважаючи недопустимим «зберігати популізм» і водночас не дофінансовувати армію.

«Ремонт системи»: реформа правоохоронних органів і судів

Депутат наголошує, що звільнення Єрмака не розв’язує головної проблеми – залежності силових органів і судів від політичного впливу з боку Офісу президента.

Серед першочергових кроків він називає:

• перезавантаження Державного бюро розслідувань;
• реформу СБУ;
• реформу Національної поліції;
• прискорення очищення судової системи, зокрема Печерського суду;
• прозорий відбір генпрокурора за участю міжнародних експертів;
• реформу фінмоніторингу.

На думку Железняка, лише створення справді незалежних інститутів, які не реагують на «команди з ОП», може запобігти появі нових «бек-офісів» і спроб використовувати правоохоронні органи як інструмент політичних розправ.

Порада Офісу президента: відновити діалог з медіа

Наприкінці свого блогу нардеп окремо звертається до теми комунікації влади з журналістами. Він вважає, що конфлікт зі ЗМІ, відмова від участі в ефірах і закритість до незручних запитань стали однією з причин, чому Офіс президента не відчув масштабу суспільного запиту на відставку Єрмака.

За його словами, владі варто:

• повернутися до регулярного спілкування з медіа;
• забезпечити відкриті формати, де можна ставити гострі запитання;
• перестати орієнтуватися на картинку, сформовану анонімними Telegram-каналами.

Железняк підсумовує: відставка Єрмака – це важливий, але лише перший крок. Від того, чи зможе влада «відремонтувати систему» та повернути довіру суспільства й партнерів, залежатиме подальша стійкість держави в умовах війни.