Верховний Суд заборонив будівництво Національного військово-меморіального кладовища біля Мархалівки: Береза заявив про масштабну корупційну схему

Новини

01.02.2026 15:00 (Оновлено 01.02.2026 в 15:00)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Верховний Суд України 29 січня 2026 року остаточно заборонив відчуження земельної ділянки біля села Мархалівка під будівництво Національного військово-меморіального кладовища, а також будь-яку господарську діяльність на цій території. Рішення є остаточним і не підлягає оскарженню.

Про це повідомив громадський діяч і публіцист Борислав Береза, заявивши, що проєкт меморіального кладовища, попри декларовану мету вшанування загиблих військових, фактично перетворився на інструмент освоєння бюджетних коштів.

Читайте також: Під стінами Черкаської ОВА ветерани зупинили автоколону і проводять протест через загибель Сергія Русінова

Виділення коштів і судова заборона

За словами Берези, ще 23 лютого 2024 року уряд ухвалив рішення про виділення 515 млн грн на старт проєкту Національного військово-меморіального кладовища. Загальна вартість проєкту, згідно з офіційними планами, мала сягнути 7,43 млрд грн.

Водночас Верховний Суд визнав незаконним відчуження землі під кладовище через порушення законодавства, зокрема екологічні та земельні обмеження. Суд заборонив будь-які роботи на цій ділянці.

Підрядники, санкції та зв’язки з державою

Береза стверджує, що генеральним підрядником проєкту стала компанія, пов’язана з дніпровським бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим, який перебуває під санкціями РНБО з 2023 року. Санкції, за його словами, були запроваджені через діяльність бізнес-структур Єрмолаєва, зокрема в окупованому Криму.

Попри санкційний статус, компанії, пов’язані з Єрмолаєвим, продовжували співпрацювати з державними структурами. Зокрема, журналістські розслідування раніше повідомляли про передачу в оренду земельної ділянки на березі Дунаю для будівництва порту за участі осіб, пов’язаних із силовими структурами та Одеською ОВА.

Геологічні ризики та протести місцевих мешканців

Під час інженерно-геологічних робіт, за словами Берези, було встановлено високий рівень ґрунтових вод на ділянці майбутнього кладовища. Це створювало ризики екологічного забруднення для навколишніх населених пунктів.

Місцеві жителі неодноразово виходили на акції протесту, однак будівельні роботи тривали. За даними Берези, Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом можливого привласнення та розтрати коштів в особливо великих розмірах, однак активного слідства не було.

Позиція суду і подальші події

Після завершення судового розгляду Верховний Суд зупинив реалізацію проєкту. За словами Берези, після цього влада почала активно залучати ветеранів і військових до публічних обговорень, намагаючись створити суспільний тиск на судове рішення.

Водночас він наголосив, що в Києві та інших регіонах існують альтернативні проєкти меморіальних комплексів, які реалізуються без масштабних бюджетних витрат і порушень законодавства.

Контекст

Національне військово-меморіальне кладовище планувалося як центральний меморіал для поховання загиблих українських військових. Однак реалізація проєкту викликала гостру суспільну дискусію через місце розташування, вартість і залучених підрядників.

Офіційні коментарі з боку Офісу президента, Кабінету міністрів або Міністерства у справах ветеранів щодо заяв Борислава Берези станом на момент публікації відсутні.

Читайте також: «Магія замість політики»: Юлію Мендель приголомшили розповіді про «езотеричні практики» Андрія Єрмака