Обмежити Telegram чи якусь іншу соціальну платформу неможливо, як і провести деанонімізацію. Про це під час брифінгу сказав Микита Потураєв, народний депутат від "Слуги народу", голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Відповідаючи на запитання, чи бачить він в найближчі місяці перспективу якогось обмеження "Телеграму", Потураєв заявив:
Як відомо, РФ повністю заблокує Telegram із 1 квітня, росЗМІ масово переходять на ФСБ-шний "Max"
"Обмежити Telegram неможливо. Жодну соціальну платформу обмежити неможливо". Стосовно деанонімізації він сказав, що "це теж неможливо зробити".
"От дивіться: я власник "Телеграму"… Ви до мене приходите і кажете: "Деанонімізуйте акаунти". Я кажу: "Хто ви такі? До побачення"… Я вас не знаю, я на вас уваги звертати не буду. Тому що я не у вашій юрисдикції", - сказав нардеп.
Законопроєкти про регулювання соціальних платформ
Водночас він зауважив, що є два законопроєкти, які стосуються регулювання соціальних платформ, таким чином, відповідно, і "Телеграму". У них йдеться, зокрема, про те, що платформи повинні мати представництва та контактувати з відповідними органами України.
"Друге, що ми вимагаємо, що якщо воно знаходиться у протиріччі, скажімо так, з українським законодавством, то це має виправлятися… Не можна ззовні щось зробити з якимось там Telegram-каналом або Facebook-акаунтом, або YouTube-відеоблогом, будь-чим. Це може робити тільки адміністрація цієї мережі. Тобто ніяка держава не може влізти туди сама", - підкреслив парламентар і додав, що для держави це неможливо з технологічної точки зору.
Так, каже Потураєв, потрібна комунікація та видалення контенту, який не відповідає українському законодавству. У випадку невидалення має йтися про попередження, штрафи, а далі - "банити треба". Водночас, за словами депутата, тут виникає протиріччя з європейськими партнерами, які кажуть, що це може бути утиском свободи слова.
"Я вважаю, що ці двері не зачинені. Також є потенційна можливість накласти санкції, як свого часу було зроблено з "Однокласниками", з "ВКонтакті". Є технологічні проблеми… У нас немає так званих "блекбоксів", які фільтрують трафік", - пояснив він.
Крім того, зауважив Потураєв, великі інтернет-провайдери виконуватимуть норми закону, а "ті, хто буде дуже хотіти", або якийсь дрібний провайдер може надавати послуги, доступ до забороненого. Також можна використовувати VPN.
"Українська практика доводить, що все ж кількість користувачів падає. Це можна було б зробити. Чи доцільно це робити? Мені важко сказати", - додав голова Комітету.
Він також висловив думку, що вербувати українців в інших месенджерах росіянам буде складніше, утім, повністю прибрати ризики вербування неможливо.
За словами Потураєва, парламентарі готові розглядати питання щодо Telegram, але їм не вистачає національного консенсусу та розуміння європейських партнерів.
Чи є голоси в Раді
На запитання, чи є у Раді голоси за відповідний закон, він сказав:
"Можна ж і провалити закон. Тоді побачимо, що немає в парламенті голосів".
Водночас, на думку депутата, після останніх терактів голоси все ж знайдуться.
Голова Комітету уточнив, що в законі йшлося б про градацію покарань за порушення законодавства (зокрема, пропагування рашизму), крайньою мірою якої може бути заборона.
"Тобто це не був би закон про заборону "Телеграму", а закон, в якому, зокрема, "як крайня вже, за межею, міра покарання, - це заборона. А не одразу заборона… Ми маємо дотримуватися європейських стандартів. А саме - йти поступово. Так, як у нас в законі про медіа. Попередження, якщо неважке порушення; штраф такий, штраф більший, штраф більший і далі вже - найвища міра покарання", - сказав він і додав, що "Телеграм" має слідкувати за контентом.
Читайте також: Чат-боти ШІ тупішають після тривалого спілкування з людьми, - дослідження Microsoft