Поки українські посадовці та освітні діячі наголошують на важливості патріотизму та закликають молодь залишатися в країні, щоб будувати її майбутнє, значна частина їхніх власних дітей здобуває дорогі освітні дипломи за кордоном. Це розслідування викриває разючий дисонанс між публічними заявами та приватними рішеннями тих, хто формує державну політику, створюючи образ подвійних стандартів у суспільстві, що переживає війну.
Проблема відтоку молоді за кордон не нова. Ще в жовтні 2024 року Міністр освіти Оксен Лісовий висловлював тривогу щодо виїзду хлопців 10-11 класів. У липні 2025 року освітня омбудсменка Надія Лещик констатувала, що одинадцятикласники масово переходять на дистанційне навчання та виїжджають, а доцент КНУ імені Тараса Шевченка Михайло Висоцький у квітні 2026 року прямо заявив про напівпорожні класи та виїзд студентів до Варшави чи Праги. Проте, попри усвідомлення проблеми, держава часто обмежується лише констатацією фактів, суперечливими рішеннями або пафосними закликами, які, втім, лунають не для всіх.
Читайте також: Елітна нерухомість на мамі та «бідна» дружина-стоматолог: BIHUS.Info викрили статки нового очільника київського БЕБ Романа Лисаковського
Заяви та реальність: "Ти потрібен Батьківщині", але не мої діти
Заяви на кшталт "Ти потрібен своїй Батьківщині" регулярно лунають з вуст українських політиків та чиновників, звернені до молодих українців. Проте, як показує практика, такі патріотичні заклики часто залишаються лише красивими словами, коли мова заходить про їхніх власних дітей. Лицемірство політики стає очевидним, коли президент закликає до одного, а ціла низка посадовців робить прямо протилежне, відправляючи своїх дітей здобувати освіту в Європі чи Сполучених Штатах. Це створює парадоксальну ситуацію, коли декларована державна політика розходиться з особистими діями тих, хто її формує.
Мільйони за кордон: хто з українських еліт обрав іноземну освіту для своїх дітей
Розслідування виявило низку випадків, коли діти народних депутатів, топсиловиків та банківських діячів навчаються за кордоном, часто за значні суми. Ці витрати нерідко викликають питання щодо походження коштів, адже офіційні доходи батьків не завжди відповідають масштабам освітніх інвестицій.
- Андрій Клочко, нардеп: Син Андріан навчається в нідерландському Утрехті, ймовірно, в Утрехтському університеті. Вартість навчання оцінюється у 9-23 тисячі євро на рік, оренда кімнати – близько 600 євро на місяць. Оплату здійснювала мати Андріана, подарувавши синові майже півмільйона гривень на навчання та ще 700 тисяч гривень, попри обвинувачення Клочка НАБУ у незаконному збагаченні на 11 мільйонів гривень.
- Микола Стефанчук, нардеп: Син Назар (18 років) навчається у Франції та проживає в передмісті Парижа в соціальному гуртожитку. За даними з мережі, середня ціна на подібне житло у регіоні становить близько 1000 євро, хоча сам нардеп стверджує, що вони платять менше. Імовірно, Назар є студентом факультету Жана Моне університету Париж Сакле.
- Анатолій Гунько, екснардеп: Донька Катерина здобуває дві освіти – модельну в Італії та юридичну в Україні. За навчання у 2025 році родина сплатила 1,4 мільйона гривень. Ці витрати контрастують з річним доходом дружини Гунька, яка декларувала лише 62 гривні, що викликає питання про джерела фінансування. Син також навчається за кордоном, обравши фахи економіки та юриспруденції в іншій країні.
- Федір Веніславський, нардеп: Молодший син Андрій (відомий як Ендрю Вілендж) вступив до Лос-Анджелес Film School у США у 2022 році, де отримав дипломи минулого року. У декларації батька витрати на навчання не були зазначені. У біографії сина на IMDb згадується, що його батько “не пустив в армію обох своїх синів і одночасно систематично просував закони про переслідування призовників”, що син публічно демонструє.
- Максим Саврасов, нардеп: Старший син Степан завершує навчання в школі у Великій Британії. На освіту сина у 2025 році було витрачено понад 1 мільйон гривень. Нардеп пояснив вибір закордонної освіти труднощами з дистанційним навчанням під час пандемії та війни, а також давньою мрією сина.
- Євгенія Чупринська, заступниця керівника управління міжнародного співробітництва ДБР: Син Микола (22 роки) закінчив навчання в нідерландському Утрехтському університеті у 2025 році, куди вступив у 2022 році. Його мати задекларувала 1,18 мільйона гривень витрат на його навчання минулого року.
- Валерій Береза, начальник управління Кіберполіції: Син Тимофій, імовірно, проживає та навчається у Лондоні, Великій Британії. Вартість його освіти у 2025 році склала майже 2,8 мільйона гривень – одна з найбільших виявлених сум. Фінансування навчання та додаткові подарунки синові на суму понад 3 мільйони гривень забезпечувала 66-річна Олена Береза, матір кіберполіцейського.
«Його батько, професор і народний депутат відомий тим, що не пустив в армію обох своїх синів і одночасно систематично просував закони про переслідування призовників.» — Біографія Андрія Веніславського на IMDb.
Подвійні стандарти та ціна довіри суспільства
Це розслідування не ставить під сумнів право дітей на якісну освіту за кордоном, а також право батьків забезпечувати їхню безпеку. Проте воно висвітлює проблему лицемірства, коли ті, хто формує державну політику та закликає громадян до відповідальності, не слідують власним настановам. В умовах війни, коли країна відчайдушно потребує людського капіталу та патріотичної свідомості, такі подвійні стандарти підривають довіру до влади та створюють уявлення про "рівних" та "рівніших".
Якщо політики та чиновники беруть на себе відповідальність розповідати, як мають жити інші, вони повинні бути готовими до того, що суспільство зверне увагу на те, як живуть вони самі та їхні родини. Розрив між словами та діями еліт має не лише моральний, а й стратегічний вимір, адже він безпосередньо впливає на мотивацію молоді залишатися в Україні та брати участь у її відбудові та розвитку.
Читайте також: Скандал в Інфізі набирає обертів: Гарік Корогодський вимагає відставки міністра спорту Матвія Бідного