Верховна Рада України готується до чергового пленарного тижня, який триватиме з 9 по 11 червня. Після серії зустрічей Президента Володимира Зеленського з народними депутатами та дострокового від'їзду місії МВФ через обстріли, парламент має розглянути низку критично важливих ініціатив, включаючи зміни до державного бюджету та законопроект про цифрові платформи.
Народний депутат Ярослав Железняк охарактеризував поточний стан державного управління та законодавчого процесу як глибоку парламентську кризу. За його словами, попри спроби консолідації голосів під час закритих зустрічей на Банковій, системні проблеми у взаємодії між Кабінетом Міністрів та Верховною Радою залишаються невирішеними.
Цифрові платформи та вимоги МВФ: податкові зміни та відтермінування
Одним із перших питань порядку денного вівторка, 9 червня, стане завершення розгляду поправок та фінальне голосування за законопроект про цифрові платформи, який є частиною зобов'язань перед МВФ. Цей документ, який спочатку стосувався оподаткування онлайн-сервісів, був суттєво доопрацьований профільним комітетом. Очікується, що його ухвалення дозволить знизити податкове навантаження для осіб, які працюють на таких платформах, з 23% до 10%, а сам закон набуде чинності щонайменше через рік.
Водночас інші складні вимоги Міжнародного валютного фонду, зокрема резонансний законопроект про оподаткування посилок, наразі відкладені. За інформацією Железняка, це питання детальніше розглядатиметься вже у серпні, під час наступного візиту місії МВФ до України.
Військовий бюджет та відхилення правок за вказівкою Президента
Головною інтригою тижня стане розгляд у другому читанні змін до державного бюджету, які передбачають виділення 45 мільярдів євро на військовий сектор. Проте цей законопроект містить низку суперечливих норм, серед яких вилучення 40 мільярдів гривень із фінансування Міністерства оборони та недостатнє виділення коштів на грошове забезпечення військовослужбовців — лише 170 мільярдів гривень із необхідних 365 мільярдів.
За даними нардепа, під час п'ятничної зустрічі Президента з фракцією «Слуга народу» було ухвалено рішення повністю відхилити всі поправки опозиційних та профільних депутатів, залишивши текст бюджету без змін. Це унеможливлює перерозподіл коштів із резервного фонду, які Железняк та його колеги пропонували забрати з популістських програм на кшталт кешбеку та спрямувати на потреби армії.
«За моєю інформацією була зустріч відповідно між президентом і його депутатами, ну, депутатами від Слуги народу, де вони прийняли рішення всі правки відхиляти, ніяких змін не приймати, залишати все, як є.» — Ярослав Железняк.
Кадрові питання та інституційна криза
Порядок денний також містить потенційні кадрові ротації, хоча остаточного консенсусу у владній команді досі немає. Зокрема, обговорюється питання звільнення очільника Міністерства освіти і науки Оксена Лісового (у транскрипті згадується як Аксен Лісовий). Проте ухвалення цього рішення, за інсайдерськими даними, знову може бути відкладене через брак узгодженої позиції.
- Неефективність управління: Відсутність координації між урядом та парламентом заважає ухваленню важливих рішень.
- Ігнорування поправок: Повне відхилення альтернативних пропозицій депутатів щодо бюджету звужує можливості для дискусії.
- Кадрова невизначеність: Постійні відкладення кадрових рішень демонструють відсутність чіткої стратегії у кабінетах влади.
Висновки та перспективи
Ситуація у Верховній Раді демонструє глибоку дисфункцію законодавчого органу, який спроможний ухвалювати лише дрібні компромісні рішення, але виявляється безсилим перед великими викликами. Ігнорування пропозицій щодо реформування Кабінету Міністрів та залучення кваліфікованих парламентарів до виконавчої влади лише поглиблює кризу взаємодії. Без системних змін у підходах до управління країна ризикує зіткнутися з серйозним дефіцитом фінансової допомоги від міжнародних партнерів уже у найближчій перспективі.