У Сполучених Штатах Америки вийшли нові національні рекомендації щодо харчування на 2026 рік, які традиційно оновлюються раз на п'ять років. Цей документ, на який орієнтуються державні установи, школи, армія та лікарні по всьому світу, цього разу викликав хвилю дискусій та критики у науковій спільноті через свою нетипову стислість, радикальну зміну візуальної структури та ймовірне політичне втручання під час зміни влади в США.
Головними нововведеннями релізу стали суттєве підвищення рекомендованої норми білка, фокус на боротьбі з ультраобробленими продуктами та неочікуваний вигляд нової харчової піраміди. Українські експерти — науковець Олександр Коляда, а також хелс-коучі Катерина Мацюпа та Антон Хайнак — детально розібрали суперечливі моменти нового документа та пояснили, чому до нього виникає так багато запитань.
Читайте також: Який спорт продовжує життя, а який забирає роки: масштабне дослідження біолога Олександра Коляди
Політичний підтекст та забракована праця вчених
Нові рекомендації мали з’явитися ще у 2025 році, проте їхній реліз затримався через зміну політичної влади у США. За словами експертів, авторитетний вчений-дієтолог Крістофер Гарднер та його науковий комітет протягом двох років працювали над ґрунтовним драфтом рекомендацій, присвятивши цьому понад тисячу годин неоплачуваної праці на кожного члена комісії. Однак підготовлений науковцями проект був заблокований і відкинутий новою адміністрацією, зокрема Робертом Кеннеді-молодшим, який випустив власну спрощену версію гайдлайнів.
Офіційний короткий звіт скоротився до брошури у 13 сторінок, яка містить мінімум конкретних цифр, але демонструє радикальні візуальні зміни. Експерти зазначають, що дві третини членів урядового комітету, який затверджував фінальний документ, мають відкритий конфлікт інтересів та офіційно фінансуються представниками м'ясної та молочної промисловості США.
«Ці гайдлайни збираються кожні п'ять років. Комітет із найкращих вчених працював над драфтом дві тисячі годин, але РФК-молодший прийшов, забракував їхню працю і випустив своє — зовсім інше та контроверсійне.» — Антон Хайнак, хелс-коуч та експерт із доказового підходу.
Перевернута піраміда та подвійні стандарти щодо жирів
Найбільше здивування фахівців викликала нова візуалізація харчової піраміди, яку буквально перевернули догори дриґом. В її основу укладачі помістили жирне м'ясо та незбиране молоко (Full Fat Milk). Водночас документ зберіг стару рекомендацію щодо обмеження насичених жирів на рівні не більше 10% від добового раціону, що створює очевидну суперечність. Середня порція жирного стейка рибай уже перевищує цю добову норму, що робить практичне дотримання обох порад одночасно майже неможливим.
Окремим пунктом програми стала війна проти ультраобробленої їжі (UPF), яку в документі висунуто як головного ворога здоров'я американців. Фахівці називають такий крок дещо популістським, адже акцент зміщується з проблеми банального переїдання та надлишку калорій на конкретну категорію продуктів. Крім того, самі автори гайдлайнів демонструють суперечливу поведінку, публічно споживаючи фастфуд.
Революція білка та ігнорування клітковини
Однією з найбільш обґрунтованих змін стало збільшення норми споживання білка. Якщо раніше мінімальна потреба оцінювалася на рівні 0,8 грама на кілограм маси тіла, то у рекомендаціях 2026 року цей діапазон підвищили до 1,2–1,6 грама. Такий крок спрямований на боротьбу з віковою втратою м'язової маси (саркопенією) та є ефективним інструментом у боротьбі з епідемією ожиріння.
- Нова норма білка: Підвищено до 1,2–1,6 г/кг для підтримки м'язової маси та боротьби з ожирінням.
- Обмеження насичених жирів: Збережено ліміт до 10% від раціону, попри популяризацію жирного м'яса та незбираного молока в основі нової піраміди.
- Статус клітковини: Майже повністю проігнорована у короткому релізі, проте детально розписана у розширеній технічній версії (25–30 грамів на добу).
- Мікробіом: Вперше в історії офіційних гайдлайнів США на високому рівні згадано важливу роль мікробіоти кишківника.
Висновки для споживачів
Незважаючи на очевидну заангажованість та спрощення в урядовій брошурі, детальні супутні документи на 90 та 440 сторінок містять величезний масив якісних наукових даних із посиланнями на першоджерела. Експерти радять не обмежуватися лише американським гайдлайном, а порівнювати його з більш збалансованими канадськими, бразильськими чи скандинавськими рекомендаціями, які краще адаптовані до реального повсякденного життя та використовують зручну концепцію «здорової тарілки» замість заплутаних пірамід.
Читайте також: Нові правила харчування до 2030 року: чому США перевертають піраміду та подвоюють норму білка