Таємні переговори між Офісом Президента України та Кремлем, що відбулися за посередництва російського олігарха Романа Абрамовича, завершилися провалом. Після цього сторони обмінялися публічними заявами, ультиматумами та образами. На тлі відсутності прогресу європейські лідери, зокрема прем'єр Британії Стармер, канцлер Німеччини Мерс та президент Франції Макрон, зустрілись у Лондоні 7 червня 2026 року, щоб висунути власні умови для врегулювання конфлікту та обговорити можливе призначення спільного посланця для діалогу з Росією.
Виявилося, що 4 червня, коли Президент України Володимир Зеленський опублікував відкритого листа до Володимира Путіна із закликом припинити вогонь та сісти за стіл переговорів, йому вже було відомо про відхилення його пропозиції. За кілька тижнів до цього Абрамович прибув до Києва, де зустрівся із Зеленським, передавши повідомлення Путіну. Цей обмін інформацією і призвів до розуміння, що жодних прямих переговорів не буде, незважаючи на публічні жести.
Відмова Путіна та ескалація риторики
Путін, виступаючи на економічному форумі, не назвав імені Абрамовича, але підтвердив, що бізнесмен мав зустріч у резиденції Зеленського та передав йому підсумки візиту. Російський лідер заявив, що Київ просив про зустріч через посередника, але він не бачить сенсу “перекладати з пустого в порожнє”, як це було з Мінськими угодами. Він звинуватив Україну в спробі виграти час для переозброєння. Речник Путіна, Дмитро Пєсков, ображено заявив, що Зеленський міг передати листа без публічного розголосу, а використання "мегафона" не є справжнім зверненням.
Зеленський у відповідь на відмову Путіна у зустрічі того ж дня у вечірньому зверненні заявив про погодження нових далекобійних спецоперацій СБУ. Financial Times згодом розкрила деталі таємних переговорів, підтвердивши, що Абрамович був запрошений Зеленським для схилення Путіна до прямих мирних переговорів, але ця спроба виявилася марною. Українська сторона сподівалася, що успіхи на полі бою, включно із зупинкою російського наступу та ударами вглиб території РФ, підштовхнуть агресора до припинення вогню, але Путін залишається впевненим у перевазі Росії.
П'ять умов Європи для справедливого миру
Під час зустрічі у Лондоні 7 червня, лідери Великої Британії, Франції та Німеччини публічно підтримали заклик Зеленського до прямих переговорів та озвучили п'ять умов для справедливого миру. Ці пункти, за їхніми словами, мають стати відправною позицією для участі Європи у врегулюванні війни:
- Негайне припинення бойових дій: Європейці закликали Путіна погодитись на повне припинення вогню.
- Лінія зіткнення – відправна точка: Поточна лінія зіткнення має стати відправною точкою для переговорів, кордони не можуть бути змінені силою, а право України обирати безпекові механізми та союзи має поважатись.
- Гарантії безпеки для України: Після перемир'я Україна повинна отримати надійні та юридично зобов'язуючі гарантії безпеки, включно з розгортанням багатонаціональних сил.
- Заморожені активи РФ: Російські активи залишаються замороженими доки Росія не припинить війну та не компенсує Україні збитки.
- Захист європейських інтересів: У будь-якій угоді мають бути захищені європейські інтереси безпеки, а елементи переговорів, що стосуються ЄС і НАТО, потребуватимуть їхньої згоди.
Пошук європейського посередника
На тлі дистанціювання США від переговорного процесу, Європа активно обговорює призначення свого спецпосланця для переговорів з Путіним. Сам Путін запропонував кандидатуру колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера, однак його тісні зв'язки з Кремлем роблять його неприйнятним. Серед інших імен, які згадувались як потенційні кандидати на цю "ризиковану посаду", були президент Європейської Ради Антоніо Кошта, президент Фінляндії Олександр Стубб, колишній прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі та колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Лідери ЄС мають намір обговорити це питання на зустрічі 18-19 червня, хоча багато країн-членів не бачать сенсу в такому призначенні через відсутність готовності Росії до миру.
Образ Путіна у західних ЗМІ: ізоляція та абсурд
На тлі дипломатичних невдач, західні ЗМІ висловлюють занепокоєння щодо поведінки та зовнішнього вигляду Володимира Путіна на економічному форумі в Санкт-Петербурзі, який, до слова, був атакований українськими дронами. Британське видання Independent описало його як "дивнішого, ніж будь-коли" з "набряклим обличчям", припускаючи психічний і фізичний занепад. Заяви Путіна про перемогу Росії та процвітання економіки лунали на тлі ударів українських безпілотників по нафтовому терміналу та військовому порту, що робило його вимоги щодо анексованих територій "досить дикими".
«Путін, схоже, наслідує Трампа в його дедалі більшій і дедалі більш нестабільній непередбачуваності, і це робить його небезпечним.» — Британське видання Independent.
British Telegraph також зазначив жалюгідність спроб Кремля продемонструвати наявність союзників на Заході, назвавши їх "принизливими". Західні журналісти наголошують, що "м'яка сила" Росії значно ослабла, що викликає більше тривоги, ніж надії, адже "жалюгідна немічна тварина ще встигне наробити біди".