Служба безпеки України оголосила підозру двом російським військовим командирам – Михайлу Зуську та Миколі Горайчуку – за їхню роль у ракетному ударі по будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації у березні 2022 року. Цей обстріл призвів до загибелі 21 цивільної особи та поранення десятків людей, а також значних руйнувань адміністративної споруди.
Розслідування СБУ: ідентифікація та ролі причетних
За даними слідства, полковник Микола Горайчук, який на момент атаки виконував обов’язки командира 12-ї ракетної бригади Збройних сил РФ, видав безпосереднє розпорядження підлеглим щодо запуску ракети. Ця бригада базувалася на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, що вказує на завчасну підготовку та координацію злочинних дій.
Читайте також: Експосадовицю КМДА підозрюють в одержанні хабарів за погодження реклами у Києві
Полковник Зусько Михайло Степанович, на той час командувач 58-ї загальновійськової армії Російської Федерації, віддав наказ про здійснення обстрілу. Цей факт свідчить про ієрархічний характер військового злочину та пряму відповідальність вищого командування за дії підлеглих. Обидва російські офіцери обвинувачуються в порушенні законів та звичаїв війни, що передбачає кримінальну відповідальність.
Висунення підозр цим особам є важливим кроком у документуванні воєнних злочинів Росії проти України. Служба безпеки України продовжує працювати над встановленням усіх обставин інциденту та притягненням до відповідальності винних, незалежно від їхніх звань та посад.
Руйнівний удар та його наслідки для Миколаєва
Ракетний удар по будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації стався у березні 2022 року, коли російські війська активно намагалися просунутися на півдні України. На момент удару в будівлі перебувало 113 цивільних осіб, які виконували свої професійні обов'язки або шукали прихистку. Російська ракета влучила безпосередньо в адміністративну будівлю, спричинивши масштабні руйнування.
Удар зруйнував більшу частину лівого крила будівлі, перетворивши її на руїни. Серед загиблих — 21 цивільна особа, що підкреслює невибірковість та жорстокість атаки. Крім того, 27 цивільних осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості, що вимагало тривалого лікування та реабілітації.
Серед жертв атаки також були військовослужбовці та правоохоронці. За наявними даними, 15 військовослужбовців, які охороняли будівлю, загинули. Ще шість військових отримали поранення. Також постраждали п’ятеро співробітників поліції. Ці дані свідчать про те, що удар був спрямований на об'єкт, де перебували як цивільні службовці, так і ті, хто відповідав за їхню безпеку.
Значення оголошення підозр для правосуддя
Оголошення підозри високопоставленим російським командирам за воєнні злочини має важливе значення для міжнародного правосуддя та притягнення агресора до відповідальності. Такі дії СБУ демонструють послідовність у документуванні та розслідуванні злочинів, скоєних російськими збройними силами проти України, її громадян та інфраструктури.
Цей випадок є частиною ширшої стратегії України із притягнення до відповідальності всіх причетних до агресії. Збір доказів, ідентифікація виконавців та замовників, а також висунення офіційних підозр є фундаментом для майбутніх судових процесів, як на національному, так і на міжнародному рівні. Це підкреслює непохитну позицію української держави щодо невідворотності покарання за скоєні злочини.
Повідомлення про підозру двом російським командирам за ракетний удар по Миколаївській ОДА у березні 2022 року є черговим свідченням системних зусиль України щодо притягнення винних у воєнних злочинах до відповідальності. Це дозволяє не лише задокументувати акти агресії, але й створює правову основу для їхнього подальшого переслідування, підкреслюючи принципову позицію щодо відновлення справедливості та захисту міжнародного права.
Читайте також: Сварка з Єрмаком, російський слід у СБУ та ліквідація «Гіві» й «Мотороли»: велике інтерв'ю розвідника Романа Червінського