Індульгенція на підкуп: у Раді зареєстрували законопроєкт про засекречування корупції топпосадовців
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт народного депутата Сергія Власенка, який пропонує обмежити розголошення матеріалів розслідувань щодо топчиновників до суду та карати за це тюремним ув'язненням.
У Верховній Раді України зареєстрували резонансний законопроєкт, який пропонує суттєво обмежити розголошення будь-якої інформації про кримінальні провадження щодо топпосадовців до моменту направлення обвинувального акта до суду. Документ, автором якого є народний депутат Сергій Власенко, вже викликав жорстку критику з боку представників антикорупційного сектору та громадськості.
За словами народного депутата Ярослава Железняка, цей законопроєкт фактично створює умови для уникнення політичної відповідальності топкорупціонерами. Запропоновані зміни заважатимуть суспільству вчасно дізнаватися про корупційні злочини міністрів чи нардепів, а також впроваджують суворе кримінальне покарання для тих, хто поширюватиме відомості досудового розслідування.
Суть скандальних нововведень: закритість та тюремні строки
Законопроєкт пропонує доповнити законодавство новою статтею 221-1, що встановлює спеціальний режим розголошення відомостей про осіб, які обіймають політичні посади — від Президента та народних депутатів до членів Кабміну та керівників центральних органів виконавчої влади. Оприлюднення будь-яких матеріалів досудового розслідування щодо них буде повністю заборонене без спеціального дозволу слідчого судді.
- Заборона оприлюднення доказів корупції: Правоохоронні органи, зокрема НАБУ, не зможуть публікувати оперативні відео, записи розмов чи інші докази хабарництва топчиновників до офіційного початку судового процесу.
- Позбавлення волі на строк до 5 років: За порушення таємниці слідства та розголошення даних про підозрюваних політиків пропонується карати ув'язненням на строк від 3 до 5 років.
- Неможливість таємної співпраці для викриття колег: Нардепам та суддям планують заборонити бути конфіденційними співробітниками правоохоронних органів, що унеможливить документування хабарів всередині влади за їхньої участі.
Реакція суспільства та перспективи ініціативи
Законопроєкт був зареєстрований ще 2 червня під приводом імплементації резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи. Однак тривалий час він залишався непоміченим серед тисяч інших ініціатив, поки аналітики Центру протидії корупції не звернули увагу на його норми. Спроба закрити від суспільства деталі справ НАБУ викликала хвилю обурення.
«Я переконаний, що законопроєкт не приймуть. І автор, напевно, на це теж не розраховує. Але ця дискусія показує, у який бік ми рухаємося: чи хочемо ми ефективної боротьби з корупцією, чи захисту імен топпосадовців, які попадалися на хабарях.» — Ярослав Железняк, народний депутат.
За словами Железняка, подібні ініціативи суперечать європейським зобов'язанням України, через невиконання яких держава вже ризикує втратити фінансову підтримку та уповільнити рух до євроінтеграції. Замість закриття процесів, нардеп пропонує зосередитися на усуненні тиску адвокатів, затягуванні справ та реформуванні Державного бюро розслідувань.


Дніпро: Тисячоліття Судноплавства – Від Порогів до Сучасних Викликів
Польща на роздоріжжі: як процвітання породжує радикалізм та загрожує Україні
Від фінансової біржі імперії до культурного центру: як Контрактові ярмарки сформували сучасний Київ
Від чавуноливарні до оборонного щита: Історія Київського заводу "Артем"
Відкриття Нових Видів: Від Розумних Білух до Крихітних Слимаків та Гнізда на Ford
Смертельна омана лісу: Найотруйніші гриби України
Ілля Рєпін: Українські вишиванки як символ національної ідентичності та мистецький маніфест
Загадка «Ока Сахари»: як науковці розкрили таємницю структури Ришат












