Збройні сили України успішно атакували Чонгарський міст у ніч на 7 червня 2026 року, пошкодивши ключову логістичну артерію російської армії на півдні. Супутникові знімки Planet Labs зафіксували наслідки ударів українських безпілотників та оперативне розгортання окупантами понтонної переправи.
Оприлюднені журналістами проєкту «Схеми» супутникові дані підтверджують суттєве ураження центральної частини мостового переходу, що з'єднує материкову частину України з тимчасово окупованим Кримським півостровом. Російська окупаційна адміністрація Херсонської області змушено оголосила про повне перекриття руху цією ділянкою, що створює значні перешкоди для військового постачання ворожих підрозділів.
Читайте також: Масштабні удари Сил безпілотних систем: 36 об'єктів ворога вражено на окупованих територіях
Наслідки атаки на супутникових знімках
На детальних супутникових знімках Planet Labs, отриманих журналістами у розпорядження, чітко видно результати точкових ударів українських сил. Зокрема, у центральній частині мосту утворилися характерні великі темні плями, які свідчать про термічні та механічні ураження дорожнього полотна внаслідок вибухів. Поряд із пошкодженою конструкцією основного мосту зафіксовано швидку активність російських військових щодо розгортання та наведення тимчасової понтонної переправи. Окупаційні інженерні підрозділи намагаються використати її як альтернативний шлях для відновлення бодай обмеженого транспортного сполучення.
Цей мостовий перехід виконує стратегічну роль у логістичній системі російського угруповання військ. Саме через Чонгар здійснюється основний обсяг перевезень боєприпасів, палива та військової техніки з Криму на лінію фронту в Херсонській та Запорізькій областях. Блокування цього напрямку змушує окупаційні сили використовувати довші та менш безпечні обхідні маршрути, що знижує оперативність постачання фронтових частин РФ.
Хто та якою зброєю здійснив удар по об'єкту
Офіційне підтвердження успішної операції надійшло від безпосередніх виконавців удару з боку Сил оборони України. Спільну повітряну атаку успішно реалізували військовослужбовці CODE 9.2, який є підрозділом 475-го окремого штурмового полку Сухопутних військ ЗСУ. Операцію проводили у тісній координації та спільно з операторами БПЛА 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла.
Для точного ураження захищеного об'єкта українські військові застосували сучасні технологічні розробки. Зокрема, у повідомленні зазначається про використання спеціальних технічних засобів від компанії Fire Point, а також важких безпілотних літальних апаратів типу «Бегемот». Специфікація цих засобів дозволяє виконувати завдання на значній відстані від лінії зіткнення, успішно долаючи системи радіоелектронної боротьби противника.
Попередні підготовки окупантів та повторний удар
Аналіз супутникових архівів Planet Labs, проведений розслідувачами проєкту «Схеми», показує тривалу підготовку російського військового командування до подібних сценаріїв. Окупаційні сили давно усвідомлювали критичну вразливість Чонгарського переходу перед високоточною зброєю ЗСУ та намагалися заздалегідь підготувати резервні варіанти для забезпечення безперебійного транзиту військової техніки.
- Червень 2023 року: Перша зафіксована поява понтонної переправи безпосередньо поблизу Чонгарського мосту після виникнення перших загроз ураження.
- Маскування конструкції: Згодом російські інженери заховали понтонну переправу безпосередньо під конструкцію мосту для захисту від повітряної розвідки.
- Атака 9 червня 2026 року: Черговий запуск українських безпілотників по мосту, результати якого наразі очікують офіційного підтвердження новими супутниковими знімками.
Військове значення та перспективи
Систематичне руйнування мостових переходів на адміністративному кордоні з Кримом є частиною ширшої стратегії Сил оборони України з ізоляції театру бойових дій на півдні. Послаблення логістичних можливостей ворога безпосередньо впливає на його спроможність вести активну оборону чи планувати наступальні дії. Наведення понтонних переправ є лише тимчасовим рішенням з боку РФ, оскільки їхня пропускна здатність значно поступається капітальним мостам, а самі тимчасові конструкції залишаються вразливими для подальших атак ЗСУ.
Подальший розвиток подій залежатиме від регулярності та точності наступних ударів українських безпілотників, які покликані не дозволити противнику повноцінно відновити та використовувати пошкоджені інфраструктурні об'єкти для військових потреб.
Читайте також: Крим на межі блокади: як удари по логістиці ставлять Росію перед нерозв'язними викликами