Кабінет Міністрів України відхилив електронну петицію про скасування застави для підозрюваних у корупції в особливо великих розмірах, яка набрала понад 26 тисяч підписів громадян. Ініціатори звернення з громадського руху «Спротив» отримали офіційну відповідь уряду, де відмову обґрунтували відповідністю чинного законодавства європейським стандартам і практиці Європейського суду з прав людини.
Громадські активісти висловлюють незгоду з рішенням уряду, заявляючи про ігнорування глибокого суспільного запиту на справедливе правосуддя. Організатори збору підписів стверджують, що чинна система дозволяє фігурантам масштабних корупційних розслідувань уникати реального тримання під вартою шляхом внесення багатомільйонних фінансових застав. Через це підозрювані швидко виходять на свободу, що нівелює довіру громадян до правоохоронної та судової систем держави.
Аргументи уряду та позиція правозахисників
У своїй офіційній відповіді Кабінет Міністрів України наголосив, що інститут застави є важливою складовою забезпечення права на свободу та особисту недоторканність. Урядовці зазначили, що чинні норми Кримінального процесуального кодексу України повністю узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Згідно з цими стандартами, тримання під вартою має бути винятковим запобіжним заходом, а застава слугує альтернативою, яка гарантує виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Проте представники громадськості вказують на суттєву відмінність між європейською теорією права та українською судовою практикою. На думку авторів петиції, у реаліях України можливість звільнення під заставу для топпосадовців перетворюється на інструмент уникнення відповідальності. Вони підкреслюють, що суми застав, навіть якщо вони становлять мільйони гривень, часто є незначними для осіб, які підозрюються у розкраданні державного бюджету в особливо великих розмірах.
«У відповіді нам пишуть, що застава відповідає європейським стандартам, практиці ЄСПЛ та праву на свободу. Але чомусь у цій відповіді немає жодного слова про те, чому українці взагалі почали масово підтримувати цю петицію.» — Марія Барабаш.
Суспільне обурення та системна проблема
Широка підтримка петиції — понад 26 тисяч голосів — свідчить про системну кризу довіри до антикорупційних органів та судів. Громадяни регулярно спостерігають за гучними затриманнями посадовців, які супроводжуються масштабними медійними повідомленнями про викриття схем. Однак фінал таких справ часто обмежується внесенням застави, після чого підозрювані залишають слідчі ізолятори та продовжують перебувати на свободі під час досудового розслідування.
Така практика, як зазначають активісти, створює у суспільстві відчуття безкарності для заможних фігурантів. Люди бачать очевидну нерівність перед законом, коли звичайні громадяни перебувають під вартою, а топкорупціонери мають фінансову змогу забезпечити собі вільне пересування та захист від обмеження волі. Саме цей контраст став рушійною силою для масового підписання звернення до уряду.
- Систематичність звільнень: Регулярні випадки виходу підозрюваних із СІЗО після сплати багатомільйонних сум.
- Резонансність справ: Корупція в особливо великих розмірах під час війни викликає гостру реакцію громадян.
- Втрата фокусу уваги: Після внесення застави інтерес медіа та суспільства до справ часто згасає, що знижує контроль за процесом.
Перспективи законодавчих змін та подальші кроки
Незважаючи на відмову Кабінету Міністрів підтримати петицію, представники руху «Спротив» заявляють про намір продовжувати боротьбу іншими юридичними методами. Вони планують залучити фахівців у сфері права для розробки альтернативних рішень, які б дозволили збалансувати правозахисні норми та суспільний запит на справедливе покарання. Наразі ведеться робота над підготовкою відповідного законопроєкту, який згодом планують винести на розгляд Верховної Ради України.
Експерти зазначають, що вирішення цієї проблеми лежить у площині реформування Кримінального процесуального кодексу, де мають бути чіткіше виписані умови визначення розміру застави для топкорупціонерів. Наразі кампанія зі скасування застав переходить на новий етап, де ключову роль відіграватиме саме парламентське лобіювання та тиск громадянського суспільства на законодавців. Запит суспільства на реальну відповідальність за корупцію залишається високим, і подальший розвиток подій покаже, чи готові народні депутати підтримати зміни, які пропонує громадськість.