Верховний Суд України повернув без розгляду касаційну скаргу заступника генерального прокурора щодо скасування надвисокої пенсії колишнього очільника Миколаївської обласної прокуратури Дмитра Казака. Судді вирішили, що представник Офісу генпрокурора не мав необхідних процесуальних повноважень для оскарження виплат у понад 150 тисяч гривень на місяць.
Раніше суди нижчих інстанцій підтвердили право 36-річного Дмитра Казака на отримання щомісячного утримання у значному розмірі. Офіс генерального прокурора намагався оскаржити ці рішення, аби відновити соціальну справедливість, проте вища судова інстанція заблокувала цю спробу через формальні юридичні підстави.
Передісторія пенсійного спору
Конфлікт навколо пенсійного забезпечення Дмитра Казака розпочався після урядових реформ. У 2025 році Кабінет Міністрів України запровадив спеціальні понижувальні коефіцієнти для обмеження надмірних виплат колишнім посадовцям. Внаслідок цих нововведень щомісячні виплати 36-річного експрокурора зменшилися приблизно втричі, що спонукало його звернутися за захистом своїх прав до суду.
Харківський окружний адміністративний суд та Другий апеляційний адміністративний суд ухвалили рішення на користь колишнього посадовця. Судові інстанції повністю задовольнили вимоги позивача та зобов'язали державу повернути йому пенсійні виплати у повному обсязі. Таким чином, щомісячне забезпечення Казака знову перевищило позначку у 150 тисяч гривень.
Позиція Офісу генпрокурора та рішення суду
Представники Офісу генерального прокурора вважали судові рішення щодо відновлення величезних виплат необґрунтованими та такими, що порушують державні інтереси. Заступник генерального прокурора подав касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Відомство прагнуло довести невідповідність судових рішень принципам рівності громадян перед законом.
«Оскарження рішення щодо пенсії експрокурора сприятиме відновленню загальної соціальної справедливості, що становить суспільний інтерес.» — Офіс генерального прокурора.
Незважаючи на суспільну значущість справи, Касаційний адміністративний суд відмовився розглядати скаргу по суті. Колегія суддів дійшла висновку, що заступник генерального прокурора у цьому конкретному провадженні не володіє адміністративною процесуальною дієздатністю. Це процедурне рішення фактично залишило чинними попередні ухвали на користь колишнього керівника обласної прокуратури.
Шведська резиденція та додаткові фінансові претензії
Ситуація навколо колишнього прокурора Миколаївщини набула ще більшого резонансу після аналізу його офіційних звітів. У своїй щорічній декларації Дмитро Казак офіційно вказав, що наразі фактично проживає на території Швеції. Отримання значних виплат з українського бюджету під час перебування за кордоном викликало додаткові запитання у громадськості.
Окрім позовів щодо щомісячної пенсії, колишній посадовець розпочав ще один масштабний судовий процес проти держави. Він вимагає стягнути майже 5 мільйонів гривень компенсації за нібито недоотримані раніше кошти під час перебування на службі. Цей позов свідчить про намір експрокурора повністю компенсувати всі можливі фінансові втрати через судову систему.
Суспільний контекст та системна проблема
Справа Дмитра Казака демонструє глибшу проблему в українській системі правосуддя, яка стосується пенсійного забезпечення колишніх силовиків та суддів. Поки уряд намагається збалансувати дефіцитний бюджет під час війни шляхом обмеження виплат, окремі посадовці успішно обходять ці обмеження через суди. Такі прецеденти створюють значне напруження у суспільстві та підривають довіру до державних інституцій.
- Пенсійні коефіцієнти: Уряд увів обмеження у 2025 році для економії бюджетних коштів, знизивши виплати Казаку втричі.
- Судовий прецедент: Рішення Харківського окружного суду дозволило повернути щомісячні виплати понад 150 тисяч гривень.
- Процесуальні перешкоди: Верховний Суд заблокував апеляцію прокурорів через нібито брак адміністративної дієздатності заступника генпрокурора.
- Додаткові вимоги: Експрокурор додатково претендує на 5 мільйонів гривень компенсації через позов про недоотримані раніше кошти.
Ситуація також підкреслює недосконалість процесуального законодавства, яке заважає Офісу генпрокурора ефективно захищати інтереси держави в адміністративних судах. Відсутність процесуальної дієздатності у подібних справах обмежує можливості для перегляду сумнівних рішень нижчих інстанцій. Це дозволяє колишнім чиновникам зберігати надпривілейоване фінансове становище навіть під час тривалої кризової ситуації в країні.
Наслідки рішення та майбутні перспективи
Повернення касаційної скарги Верховним Судом фактично ставить крапку у намаганнях прокуратури знизити пенсію Казака поточним юридичним шляхом. Це рішення створює стійкий прецедент, яким можуть скористатися інші колишні працівники правоохоронних органів для захисту власних надвисоких пенсій. Державні органи тепер змушені шукати інші законодавчі механізми для врегулювання цього питання.
Подальший розвиток подій залежатиме від розгляду позову Дмитра Казака на суму майже 5 мільйонів гривень та реакції законодавців на проблему пенсійних привілеїв. Якщо суди задовольнять і цю вимогу, це завдасть додаткового фінансового удару по бюджету. Суспільство продовжуватиме пильно стежити за подібними справами, які залишаються маркером справедливості в українській правоохоронній та судовій системах.
Читайте також: Очільник обласної прокуратури оформив інвалідність, відсудив пенсію у 156 тис. грн і виїхав до Швеції