Кабінет Міністрів України створив Міжвідомчу робочу групу з детінізації економіки під керівництвом Юлії Свириденко та Сергія Марченка. Антикорупційний центр «МЕЖА» критикує це рішення, зазначаючи, що створення нових координаційних органів не замінить повноцінної реформи та посилення Бюро економічної безпеки. На думку експертів, вирішити проблему тіньового сектору без надання повноважень профільному відомству неможливо.
За інформацією антикорупційної організації, новостворений колегіальний орган координуватиме зусилля різних відомств, проте його реальна ефективність залишається під питанням. Фахівці наголошують, що ключовим інструментом боротьби з економічними злочинами в державі має бути саме Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке наразі відчуває гострий брак ресурсів та законодавчого інструментарію для виконання своїх прямих обов'язків.
Читайте також: Схема на 7,7 мільйона: НАБУ викрило дорожні «відкати» у Полтавській міськраді
Створення нової структури та її офіційні завдання
Кабмін поклав на новостворену Міжвідомчу робочу групу з детінізації економіки низку аналітичних та дорадчих функцій. Керівництво цим органом доручили першій віцепрем'єрці — міністерці економіки Юлії Свириденко та міністру фінансів Сергію Марченку. Очікується, що спільна робота представників різних міністерств допоможе виробити єдину стратегію подолання неофіційного сектору економіки.
Відповідно до визначених завдань, робоча група зосередиться на кількох ключових напрямах діяльності для покращення фінансового моніторингу та державного регулювання:
- Аналіз рівня тінізації: систематичний аналіз поточного рівня тіньової економіки в Україні та оцінка його впливу на державний бюджет
- Виявлення причин: встановлення конкретних факторів, які стримують процеси детінізації та заважають легалізації бізнесу
- Розробка рішень: підготовка нормативно-правових актів та надання пропозицій Кабінету Міністрів щодо вдосконалення державної політики у цій сфері
Позиція антикорупціонерів щодо ролі БЕБ
Представники Антикорупційного центру «МЕЖА» висловлюють скепсис щодо створення чергової міжвідомчої структури. Вони переконані, що подолання тіньових схем можливе лише за умови розбудови сильного та незалежного Бюро економічної безпеки. Організація неодноразово публічно звертала увагу влади та суспільства на критичну потребу в зміцненні матеріально-технічних та процесуальних спроможностей Бюро.
На думку аналітиків, розпорошення функцій між різними тимчасовими групами лише затягує реальне реформування сектору боротьби з фінансовими злочинами. Замість створення нових надбудов уряд мав би сконцентрувати зусилля на забезпеченні БЕБ усім необхідним для повноцінної роботи.
Необхідні законодавчі зміни та законопроєкт № 14207-1
Головним кроком на шляху до реального посилення спроможності Бюро економічної безпеки експерти називають ухвалення спеціалізованого законопроєкту № 14207-1. Цей документ покликаний системно розв'язати більшість проблем, які наразі блокують ефективну діяльність правоохоронного органу. Без ухвалення цього закону будь-які інші ініціативи Кабміну матимуть суто декларативний характер.
Законопроєкт передбачає кардинальне розширення повноважень детективів БЕБ та покращення їхнього аналітичного інструментарію. Зокрема, йдеться про надання органу безперешкодного доступу до державних реєстрів та баз даних, що дозволить оперативно виявляти схеми ухилення від сплати податків без проведення тривалих додаткових перевірок.
«Без ухвалення законопроєкту жодна міжвідомча група не вирішить проблему тіньової економіки. Це першочергово залежить від спроможності профільного органу — БЕБ.» — Антикорупційний центр «МЕЖА».
Наслідки та майбутні перспективи
Створення чергової міжвідомчої групи вказує на намагання уряду продемонструвати активність у сфері боротьби з тіньовим сектором, проте без системної реформи БЕБ ці заходи навряд чи принесуть відчутний результат. Справжнє виведення економіки з тіні потребує не координаційних нарад, а надання правоохоронцям реальних повноважень та фінансової незалежності.
Найближчим часом Антикорупційний центр «МЕЖА» обіцяє оприлюднити масштабне розслідування, присвячене проблемам функціонування Бюро економічної безпеки. У цьому матеріалі аналітики детально розкриють механізми, за допомогою яких БЕБ має вивести з тіні близько 60 мільярдів гривень за умов гострого браку кадрів, фінансування та законодавчих повноважень.
Читайте також: Ветерани на навчанні від центру «Межа» виявили підозрілі закупівлі безпілотників