Спроби дискредитувати та встановити контроль над Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) через фабрикування кримінальних справ зазнають фіаско. Через рік після гучних звинувачень та затримань ключові судові процеси, які використовувалися для медійної атаки на антикорупційну інфраструктуру, остаточно розвалюються в судах.
Народний депутат Ярослав Железняк проаналізував перебіг кримінальних справ проти детективів та свідків НАБУ, які розслідувалися Службою безпеки України за нібито державну зраду. За його словами, судові рішення останніх місяців підтверджують штучність та політичну вмотивованість звинувачень, які торік намагалися використати як привід для підпорядкування бюро Офісу Генерального прокурора.
Справа Гусарова: п'ять місяців у СІЗО без жодних доказів
Одним із найбільш показових прикладів тиску став кейс детектива НАБУ Віктора Гусарова. Його звинуватили в державній зраді за нібито злив інформації експравоохоронцям часів Януковича у період 2014-2015 років, тобто ще до початку його роботи в антикорупційному відомстві. СБУ вручила підозру напередодні важливого голосування у парламенті, відправивши детектива до слідчого ізолятора на п'ять місяців.
Після зміни запобіжного заходу справа проти Гусарова була повністю закрита судом через абсолютну безпідставність звинувачень. Правоохоронці не змогли надати жодних належних доказів чи підтверджень його вини, що вказує на поспішне та неякісне фабрикування матеріалів.
Судова епопея навколо «Дагестану» та виправдання ключового свідка
Інша резонансна лінія стосувалася справи детектива Руслана Магамед Расулова, який брав участь у встановленні прослуховування у квартирі бізнесмена Міндіча. СБУ намагалася довести, що детектив планував збут наркотичних речовин до Дагестану. Проте ключовий свідок Юсуп Мамешок публічно заявив про тиск з боку спецслужб і підтвердив, що в записах розмов йшлося про Узбекистан, а не Дагестан.
Служба безпеки України намагалася засудити самого свідка за надання нібито неправдивих свідчень, спираючись на висновки лояльних експертів. Незважаючи на це, у травні Шевченківський районний суд Києва повністю виправдав Юсупа Мамешока, закривши справу проти нього. Водночас основне провадження щодо Магамед Расулова, яке налічує близько 30 томів і базується на численних суперечливих експертизах одного слова, досі штучно затягується правоохоронцями.
«Не буває економічних див в країні, де тебе можуть посадити за слово, яке ти наговорив, і відповідно посадити свідка, який начебто вам вже прямо говорить, що це повна брехня.» — Ярослав Железняк, народний депутат України.
Реформи правоохоронної системи як запобіжник від авторитаризму
На переконання Железняка, для унеможливлення подібного фабрикування справ у майбутньому Україна має негайно реалізувати низку системних реформ, які також є частиною європейських зобов'язань держави. Головними кроками мають стати реформування СБУ, ДБР та зміна процедури призначення Генерального прокурора.
- Реформа СБУ: Позбавлення Служби безпеки України функцій досудового розслідування кримінальних справ та її концентрація виключно на контррозвідувальній діяльності.
- Прозорий конкурс на посаду Генпрокурора: Запровадження незалежного відбору очільника Офісу Генерального прокурора за участю міжнародних експертів.
- Реформа ДБР: Усунення політичного впливу на Державне бюро розслідувань через законодавче оновлення процедур.
Народний депутат резюмував, що використання правоохоронних органів як інструменту політичного впливу є вкрай небезпечним для самої влади. У разі зміни політичного циклу ті самі підконтрольні структури, які сьогодні виконують неправомірні замовлення, першими почнуть відкривати провадження проти своїх нинішніх кураторів.