На початку червня українські військові здійснили успішну серію ударів по ключових мостових переходах, що сполучають окупований Крим із материковою частиною України. Операція, яка серйозно підірвала логістику російської армії на Півдні, була організована та проведена абсолютно новою, раніше втаємниченою структувою в лавах ЗСУ — Центром мультидоменних операцій «Фаланга».
Хто стоїть за «Фалангою»?
Нову структуру утворили навесні 2026 року за рішенням Міністерства оборони України. Вона об'єднала сили двох потужних бойових штурмових підрозділів:
Читайте також: Удар по Чонгарському мосту: супутникові знімки зафіксували пошкодження та нову понтонну переправу
- 1-й окремий штурмовий полк імені Дмитра Коцюбайла (командир — майор Дмитро Філатов, позивний «Перун»);
- 475-й окремий штурмовий полк «Code 9.2» (командир — майор Олександр Настенко, позивний «Флінт»).
Обидва підрозділи очолюють Герої України. Вони мають славетний бойовий шлях, зокрема 1-й ОШП відзначився в боях під Покровськом, а 475-й ОШП брав участь у звільненні Куп'янська наприкінці 2025 року. Назва центру відсилає до давньогрецького бойового порядку, де вирішальну роль відігравав довгий спис. У сучасних реаліях цим «довгим списом» для української піхоти стали ударні middle-strike безпілотники вітчизняного виробництва (переважно FP-2). Вони фактично замінили тактичну авіацію на передньому краї, скоротивши час планування операцій із тижнів до кількох годин.
Хронологія та перебіг операції
Завдяки перехопленням кіберрозвідки «Фаланги» стало відомо, що через вогневий контроль ЗСУ над трасою Таганрог—Маріуполь, командування РФ змінило маршрут підвозу палива для свого 100-тисячного угруповання «Восток» на Гуляйпільському напрямку, пустивши колони в обхід через Крим. Реакція центру була миттєвою:
- Ніч з 6 на 7 червня та ніч на 9 червня: Серія ударів безпілотниками FP-2 та «Бегемот» по Чонгарському мосту.
- 8 червня: Завдано удару по мосту, який веде з Генічеська до Арабатської стрілки.
- 11 червня: Атаковано мости біля Армянська (один стаціонарний міст та два об'їзні через канал). Під удар потрапила велика російська колона з близько 50 машин, включаючи бензовози, що очікували на проїзд.
Для руйнування мостових прольотів уперше масовано використали українські middle-strike БПЛА, здатні нести 75–100 кг бойової частини на відстань до 300 км. Раніше для таких цілей застосовувалися виключно західні ракети Storm Shadow та системи HIMARS.
Крах російської логістики: Крим стає островом
Усі атаковані мости зазнали значних пошкоджень, рух на них повністю зупинено. Окупанти намагаються нашвидкуруч розгорнути понтонні переправи, проте вони забезпечують лише обмежений реверсний рух, що створює величезні затори та ламає графіки постачання.
«Транспортного коридора в Крим з материка більше немає. Те, що всі мости будуть добиті – в мене сумнівів немає. Це буде систематична робота 100%. Відтепер можна вважати Крим островом. Нехай росіяни купляють човни», — заявив командир 475-го ОШП Олександр Настенко.
За даними перехоплень, у російських бригадах на Запорізькому напрямку вже фіксують катастрофічний дефіцит палива. Росіяни намагаються маскувати бензовози під цивільні вантажівки, обшиваючи їх деревом, проте розвідка «Фаланги» продовжує полювання. Ефективне блокування логістики, за словами військових, уже закладає вагомі передумови для подальших успішних дій ЗСУ на фронті.
Читайте також: Крим на межі блокади: як удари по логістиці ставлять Росію перед нерозв'язними викликами