Румунія, країна, яку ще два десятиліття тому вважали однією з найбільш корумпованих та бідних в Європейському Союзі, нині демонструє вражаючі економічні показники. За рівнем доходу на душу населення вона обігнала свого сусіда – Угорщину, а за ВВП на одну людину з урахуванням купівельної спроможності у 2023 році випередила більшість сусідніх країн. Цей феномен, який часто залишається поза увагою, є прикладом того, як послідовна боротьба з корупцією може трансформуватися в економічне диво.
На відміну від прикладів Сінгапуру чи Південної Кореї, досвід Румунії є ближчим до українського як географічно, так і ментально, що робить його особливо цінним для вивчення та потенційного застосування. Ця трансформація стала можливою завдяки не лише каральним заходам, але й системним змінам, спрямованим на усунення можливостей для корупції. Однак, шлях до економічного успіху не був позбавлений труднощів, а останні роки показали, що досягнуті результати можуть бути під загрозою через політичні рішення та економічні виклики.
Економічний стрибок Румунії: від аутсайдера до лідера
У 2000 році середній дохід румуна становив лише 26% від середнього показника по ЄС. До 2024 року ця цифра зросла приблизно до 78%, що означає майже триразове покращення становища країни. Для порівняння, Угорщина за останнє десятиліття підтягнулася до середнього рівня ЄС лише на 8%, тоді як Румунія продемонструвала зростання більш ніж на 20%. Завдяки цим темпам, Румунія перетворилася з аграрної країни на ефективного економічного гравця в ЄС, розвиваючи автомобільну промисловість, IT-сектор, залучаючи іноземні інвестиції та створюючи привабливі умови для мігрантів.
Як це сталося: боротьба з корупцією як рушійна сила
Ключовим фактором румунського економічного успіху стала рішуча боротьба з корупцією, яка розпочалася ще до вступу країни до Європейського Союзу у 2007 році. Важливою умовою членства в ЄС був розвиток судової реформи та антикорупційної системи. З цією метою було створено Національне антикорупційне бюро Румунії (DNA) у 2002 році, яке згодом стало потужним інструментом у боротьбі з хабарництвом. Під керівництвом Лаури Кьовеші, за майже 20 років роботи DNA притягнуло до відповідальності тисячі корумпованих чиновників, включаючи мерів, суддів, міністрів і навіть двох прем'єр-міністрів. Атмосфера, коли посадовці постійно потрапляли під слідство, створила відчуття, що влада не означає безкарність, а 90% справ, розпочатих DNA, закінчувалися вироками.
Проте, лише посадок виявилося недостатньо. Як зазначають експерти, корупція вбудована в систему, і для справжнього прориву необхідно було не лише карати винних, але й усувати самі можливості для зловживань. Румунія вдалася до таких кроків:
- Прозорі державні закупівлі: У 2015 році країна імплементувала європейські директиви, зробивши процеси закупівель прозорими та відстежуваними.
- Спрощення податкового законодавства: Податковий кодекс було максимально спрощено, усунувши неоднозначні норми, які могли б використовуватися чиновниками для особистої вигоди.
- Цифровізація: Запущено онлайн-платформу для платників податків, яка уможливила комунікацію з податковою виключно через інтернет, мінімізуючи особистий контакт.
- Обмеження готівки: Стимулювання безготівкових платежів зменшило можливості для використання «чорного» кешу та зменшило бажання його отримувати.
Нові виклики та уроки для України
Попри досягнуті успіхи, історія Румунії не є суто історією щасливого кінця. У 2018 році Лауру Кьовеші було знято з посади, що суттєво ослабило антикорупційну машину. Це рішення, хоч і визнане згодом незаконним, призвело до наростання дефіциту бюджету, який у 2024 році став найбільшим у ЄС. Країна змушена вдаватися до непопулярних заходів, таких як підвищення ПДВ та заморожування зарплат бюджетникам, а політична нестабільність та зростання рейтингу ультраправих сил свідчать про складний період. Крім того, Румунія зіткнулася з проблемами, пов'язаними з проросійськими настроями та використанням соціальних мереж для їх поширення.
Цей досвід є повчальним для України. Попри створення ефективних антикорупційних органів, недостатньо лише карати винних. Політики повинні робити висновки з антикорупційних розслідувань, щоб «латати діри» в законодавстві та системі. Прикладами такого підходу можуть слугувати зміни, запроваджені після розслідувань щодо закупівель, енергетики чи землі. Важливо пам'ятати, що прозорість, цифровізація та спрощення є найкращими інструментами боротьби з корупцією. Верховенство права та реформи є ключовими передумовами для економічного зростання в демократичних країнах, на відміну від авторитарних моделей, які не підходять для українських реалій. Комбінація реформ, цифровізації, спрощення та терпіння може призвести до сталого економічного зростання, як це майже вдалося Румунії. Головне – не допустити відкату назад, як це сталося у сусідів.