Російський парламентар виступив із жорсткою критикою Кремля, звинувативши владу в «неефективному керівництві» та зажадавши від Володимира Путіна надати чіткий план завершення війни в Україні.
З такою заявою виступив депутат Державної думи від Комуністичної партії В'ячеслав Мархаєв. У своїй тривалій промові він перелічив головні проблеми сьогоднішньої Росії, серед яких корупційні скандали, олігархія, масові українські удари безпілотниками та катастрофічні втрати «найактивнішої та найрепродуктивнішої частини населення».
Читайте також: Влада сивих: як геронтократія захопила світову політику та кидає виклик майбутньому
«Час ілюзій минув. Країна перебуває на межі соціального вибуху, і провина за це повністю ляже на правлячу владу, яка окопалася на своїх місцях, — заявив Мархаєв. — Якщо ситуація не зміниться, соціальні заворушення та хаос стануть неминучими. Захід обов’язково цим скористається, щоб знищити залишки російської державності».
Мархаєв став черговим у списку публічних діячів РФ, які дедалі відкритіше висловлюють невдоволення діями Кремля. Наприкінці минулого місяця його колега по партії, депутат Держдуми Ренат Сулейманов, також закликав до «якомога швидшого припинення» бойових дій, наголосивши, що російська економіка просто «не витримує» тривалої війни. Крім того, у березні колишній палкий прихильник Кремля Ілля Ремесло публічно засудив Путіна, назвавши його «воєнним злочинцем і злодієм», та закликав віддати президента під суд.
Хвиля невдоволення та падіння рейтингів
Внутрішнє напруження в Росії посилюється через масштабні збої в роботі інтернету, повільне просування армії та постійні далекобійні удари України, які тепер досягають серця двох найбільших міст РФ — Москви та Санкт-Петербурга.
На цьому тлі державний Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) змушений був таємно припинити публікацію відкритих рейтингів довіри до Путіна, оскільки вони впали до найнижчого рівня з моменту повномасштабного вторгнення. На початку квітня, перед тим як опитування загадково закрили, лише 29,5% росіян назвали Путіна політиком, якому вони довіряють.
Економічна ситуація також викликає тривогу. Розрахунки на стійкість економіки не виправдалися: зростання сповільнилося до мінімуму, інфляція стрімко зростає, а успішні українські атаки на нафтопереробні заводи та термінали позбавили бюджет РФ значної частини нафтових доходів, обваливши переробку сирої нафти до 16-річного мінімуму.
При цьому військовий бюджет РФ розрісся до масштабів часів Холодної війни. За даними економіста німецького Інституту міжнародних відносин та безпеки доктора Яніса Клюге, на початку 2026 року військові витрати РФ підскочили більш ніж на 30% порівняно з минулим роком, поглинувши 46% усього держбюджету. Тобто на армію йде кожен другий витрачений рубль, що еквівалентно двома третинам усіх бюджетних надходжень Росії за січень-березень 2026 року.
Чутки про ультиматум Набіулліної
Ознакою глибокої кризи в економічному блоці Кремля став минулотижневий міжнародний економічний форум у Санкт-Петербурзі, який у дні відкриття та закриття зазнав масованих ударів українських дронів. Головною кулуарною темою форуму стала раптова відсутність голови Центробанку РФ Ельвіри Набіулліної.
Офіційно Кремль заявив, що вона перебуває на лікарняному, проте Набіулліна та її заступники також проігнорували важливу нараду щодо відсоткових ставок з Путіним та ключовими міністрами. За інформацією незалежних російських джерел, головна економістка Путіна висунула йому ультиматум: вона залишиться на посаді до кінця терміну лише за умови, що Кремль не буде запроваджувати воєнний стан та закривати кордони. Інші джерела повідомляють про її намір піти у відставку найближчим часом, що стане колосальним ударом по стабільності фінансової системи РФ. Набіулліна, яка працює з Путіним майже 20 років, мала серйозні застереження щодо війни ще на її початку й намагалася звільнитися в перші дні вторгнення, але тоді Кремль заборонив їй іти з посади.
Попри наростання хаосу в тилу, Путін відмовляється змінювати курс. Днями він підписав указ про чергове збільшення штатної чисельності армії ще на 10 000 осіб — це вже друге примусове розширення війська за останні чотири місяці. Водночас Україна, бачачи виснаження супротивника, вимагає від союзників додаткові 20 мільярдів доларів фінансування для закріплення своєї раптової переваги на полі бою. Як заявив один з українських посадовців: «Усі бачать, що Росія горить, і ми хочемо, щоб вона горіла ще сильніше, але для цього нам потрібні кошти».
Читайте також: Срібне цунамі: як пенсіонери захоплюють світову економіку та що це означає для майбутнього