Росія обстріляла Києво-Печерську Лавру: атаковано культурні об'єкти та кіностудію

Новини

15.06.2026 20:35

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Російські війська здійснили ракетну атаку на Київ, влучивши безпілотником у Києво-Печерську Лавру, зокрема в Успенський собор. Пошкоджено Мистецький арсенал, кіностудію ім. Довженка, Харківський художній музей та Дніпровський будинок органної і камерної музики. Міноборони РФ відкинуло відповідальність, звинувативши систему ППО Patriot. Паралельно триває саміт G7 у Франції, де обговорюють завершення війни в Україні, а також досягнуто угоду про припинення бойових дій на Близькому Сході.

У ніч на 15 червня Росія завдала ракетного удару по Києву, в результаті якого безпілотник влучив у Києво-Печерську лавру, пошкодивши головний храм монастиря – Успенський собор. Цей храм, збудований у X столітті, є усипальницею київських князів і має багату історію, переживши численні руйнування та відбудови. Успенський собор та трапезна церква на території Лаври до повномасштабного вторгнення перебували в оренді УПЦ (МП), яка формально підпорядковувалася Російській православній церкві. Саме для очищення Лаври від "русского духа" знадобилася масштабна кампанія за участю СБУ, обшуки, під час яких знаходили проросійську літературу та громадян РФ, а також накладення санкцій на митрополита Павла (Мерседеса) за виправдовування агресії.

За повідомленнями, крім Лаври, російські удари пошкодили Мистецький арсенал, де виникла пожежа, та національну кіностудію імені Довженка, де горів костюмний фонд. Також постраждали приміщення Харківського художнього музею та будівля Дніпровського будинку органної та камерної музики. Міноборони РФ заявило, що їхні цілі – об'єкти військово-промислового комплексу, а удар по Лаврі пояснили "протермінованими ракетами" системи ППО Patriot. Україна спростувала цю заяву, назвавши її фейком, і наголосила, що два російські дрони цілеспрямовано атакували район Лаври та Мистецького арсеналу.

Наслідки російських атак та міжнародна реакція

Західні ЗМІ, зокрема "The Times", описують військову кампанію Кремля як "криваве болото", зазначаючи великі людські втрати серед росіян. При цьому Путін, вихований на історіях про велич радянської армії, демонструє впевненість у перемозі та відкидає компроміси. Війна дедалі більше переходить на територію РФ: українські дрони атакують об'єкти глибоко в Росії, а Україна розширює свої далекобійні можливості. Обмеження на продаж пального, запроваджені після паливної блокади Криму, з'явилися на АЗС Москви, Санкт-Петербурга та Татарстану, що свідчить про зростаючі економічні проблеми Росії. "The Guardian" ставить питання про усвідомлення Путіним можливої поразки та прогнозує, що загнаний у кут лідер може ескалювати конфлікт, втягнувши у нього європейські країни НАТО.

Водночас, у Франції розпочався саміт "Великої сімки", де головними темами є завершення війни в Україні та ситуація на Близькому Сході. Президент Франції Еммануель Макрон запросив Володимира Зеленського, щоб відновити консенсус G7 на підтримку України та поновити переговори. Європейські дипломати прагнуть переконати Дональда Трампа, який нещодавно відсвяткував 80-річний ювілей і став найстаршим президентом США, у тому, що пропозиції щодо мирної угоди з Росією були занадто щедрими. Лідери G7 наполягатимуть на негайному припиненні вогню, використанні поточної лінії зіткнення як бази для переговорів, гарантіях безпеки для України, збереженні заморожених російських активів та захисті європейських інтересів.

Напередодні саміту Дональд Трамп оголосив про досягнення попередньої угоди про припинення бойових дій на Близькому Сході, відкриття Ормузької протоки та припинення американської блокади іранських портів. Ця угода, яка передбачає переговори щодо ядерних питань та скасування санкцій, може призвести до зниження цін на нафту, що потенційно створить фінансові проблеми для Росії. На фоні цих подій Володимир Зеленський повторно запросив Володимира Путіна на особисту зустріч у форматі саміту G7, проте Росія знову не надала чіткої відповіді, що свідчить про небажання вести діалог.