Українська "Богдана" вироблятиметься в Польщі: стратегічний хід чи втрата контролю?

Найбільшу увагу привернула структура власності нового підприємства: 51% акцій належить польській стороні, а 49% – українському партнеру. Така структура власності є ключовою, оскільки вона визначає майбутній вплив сторін на виробництво, модернізацію продукції та експортні рішення. Окрім самохідної артилерійської установки "Богдана", представники "ПК MILЛSA" заявили про наміри виробляти причепну артилерійську систему "Богдана БГ". Офіційні завдання підприємства також включають просування цих систем на польському ринку та їх подальший експорт до країн ЄС і НАТО. Зважаючи на це, виникло припущення, що "Богдана" буде вироблятися в Польщі, ймовірно, для польського війська. Проте, з оприлюднених матеріалів випливає, що мова йде про створення додаткового виробничого центру, який працюватиме паралельно з українськими підприємствами, без згортання виробництва в Україні чи передачі всієї технологічної документації.

Історія "Богдани" та її еволюція

Причини появи міжнародних виробничих проєктів навколо "Богдани" пов'язані з її історією. Розробка системи розпочалася задовго до повномасштабної війни, вперше її продемонстрували у 2018 році як першу українську самохідну артилерійську установку під натівський калібр 155 мм. На той час більшість української артилерії мала радянський калібр 152 мм. Перехід на стандарт НАТО відкривав доступ до західних боєприпасів, нових технологій та експортних перспектив. Однак, розвиток проєкту в Україні був повільним через обмежене фінансування та складність виробництва, а установка існувала фактично в одному екземплярі. До початку повномасштабної війни "Богдана" залишалася перспективною розробкою, майбутнє якої залежало від політичних рішень та державного замовлення.

Читайте також: «Фламінгова революція» в Албанії: як курортний проєкт зятя Трампа за $4 мільярди збурив балканську країну

Ситуація кардинально змінилася у 2022 році з початком повномасштабного вторгнення. Критична потреба у сучасній далекобійній артилерії призвела до нового етапу розвитку "Богдани". Одним із найвідоміших епізодів стало її застосування під час ударів по російських позиціях на острові Зміїний, що фактично стало бойовим випробуванням. Технічно "Богдана" – це сучасна колісна самохідна артилерійська установка з гарматою калібром 155 мм та стволом довжиною 52 калібри. Дальність стрільби стандартними осколково-фугасними боєприпасами перевищує 40 км, а активно-реактивними – понад 50 км. За роки війни "Богдана" пройшла еволюцію шасі: від першого зразка на шасі КрАЗ до використання різних автомобільних платформ, зокрема чеської TATRA, що дозволило масштабувати виробництво та зменшити залежність від одного постачальника.

За темпами розвитку програма "Богдани" також продемонструвала значний прогрес. Якщо у 2022 році йшлося про одиничні установки, то через кілька років "Богдана" перетворилася на повноцінну серійну систему. Нарощування виробництва та зростаюча роль установки в українській артилерії стали ключовими факторами міжнародної цікавості. Окремо згадується "Богдана БГ" – причіпна гармата калібром 155 мм, яку вперше показали у жовтні 2024 року, а перші партії надійшли до ЗСУ у березні 2025 року. Цей варіант є спробою створити дешевший і простіший аналог, що дозволяє закрити потребу в доступних причіпних системах. Виробництво обох систем на новому підприємстві пояснює його створення.

Стратегічне значення виробництва "Богдани" в Польщі

Поява "Богдани" на польському ринку є логічним кроком, враховуючи ситуацію на європейському ринку озброєнь. Після 2022 року країни Європи різко збільшили оборонні витрати, що призвело до зростання попиту на артилерію. "Богдана", як відносно недорога, технологічно проста та перевірена у бойових умовах система, може зайняти власну нішу на ринку, конкуруючи з німецькими Panzerhaubitze 2000, французькими CAESAR та корейськими K9. Створення виробничого майданчика "Богдани" всередині ЄС – це перший випадок, коли українська артилерійська система отримує виробничу базу в країні НАТО. Це відкриває шлях до розширення міжнародної кооперації, полегшує залучення інвестицій та масштабування виробництва, а також убезпечує частину виробництва від російських ударів.

Для Польщі цей проєкт також має стратегічне значення. Варшава прагне стати ключовим оборонним промисловим центром Європи, активно закуповуючи сучасне озброєння. Власні виробничі програми та сучасні технології, особливо ті, що довели ефективність у реальній війні, є вирішальними для досягнення цієї мети. "Богдана" надає Польщі доступ до бойового досвіду, накопиченого під час наймасштабнішої війни в Європі з 1945 року. Початкове виробництво окремих деталей та фінальне складання поступово може перерости в локалізацію більшої кількості компонентів, створення сервісних центрів та спільну розробку нових модифікацій системи. Спільне виробництво майже завжди призводить до спільної модернізації та боротьби за експортні контракти.

Виникає питання щодо контролю над технологіями та майбутнього проєкту. Хоча Україна отримує шанс убезпечити виробництво та вийти на європейський ринок, існує ризик поступового перенесення центру ухвалення рішень до Польщі, особливо враховуючи 51% контрольного пакету акцій. Контроль над виробничою кооперацією – хто виготовляє ключові вузли, хто проводить ремонт та модернізацію – відіграє важливішу роль, ніж формальні права на технологію. Альтернативний сценарій полягає в тому, що Україна зберігає контроль над конструкторською школою та ключовими технологіями, а Польща стає промисловим та логістичним хабом. У такому випадку "Богдана" може стати першим справді міжнародним українським оборонним брендом, продуктом нового європейського військово-промислового кластера, що продається на зовнішні ринки.

Читайте також: Мобільний вантажний шиномонтаж для ЗСУ: як спецтехніка підтримує мобільність на фронті